Pamięć o śmierci
1 Dobre imię jest lepsze od wonnych olejków, a dzień śmierci jest lepszy od dnia narodzin.
2 Lepiej iść do domu ogarniętego żałobą niż do domu, gdzie odbywa się uczta, gdyż w tym pierwszym widać, jaki jest koniec człowieka, a to skłania do refleksji każdego, kto jeszcze żyje.
3 Lepszy jest smutek niż śmiech, gdyż zmartwienie na twarzy uszlachetnia serce.
4 Mędrzec rozmyśla o domu ogarniętym żałobą, głupiec zaś o domu pełnym wesela.
5 Lepiej usłyszeć naganę z ust mędrca niż pieśń pochwalną z ust głupców, 6 gdyż śmiech głupców przypomina trzaskanie cierni w palenisku. To też jest ulotne.
7 Ucisk pozbawia mędrca rozsądku, a łapówka sprawia, że postępuje nierozumnie.
8 W każdej sprawie ważniejszy jest koniec niż początek.
Lepsze jest cierpliwe usposobienie niż dumna wyniosłość.
9 Nie daj się szybko sprowokować do gniewu, gdyż gniew mieszka w sercach głupców.
10 Nie mów: Jak to się dzieje, że dawniej było lepiej niż obecnie? Takie pytanie nie świadczy o mądrości.
11 Dobrze jest oprócz mądrości objąć spadek. Jest to korzystne dla każdego, kto żyje pod słońcem. 12 Jakąż ochroną jest cień mądrości i cień pieniądza! Mądrość i wiedza mają jednak tę przewagę, że dają prawdziwe życie.
13 Przypatrz się dziełom Boga. Czy można wyprostować to, co On uczynił krzywym?
14 W czasie pomyślnym zażywaj szczęścia, a gdy nadejdzie czas niedoli, pomyśl, że Bóg sprawia zarówno jedno, jak i drugie, i to w ten sposób, że człowiek nie wie, co wydarzy się potem.
Mądrość „złotego środka”
15 Widziałem wszystko w moim ulotnym życiu: ludzi prawych, którzy giną z powodu swej prawości, i ludzi złych, którzy długo żyją dzięki złym uczynkom.
16 Nie bądź prawy aż do przesady i nie przekraczaj miary w mądrości. Czy i ty chcesz się zrujnować? 17 Nie czyń zbyt wiele zła i nie bądź głupcem. Dlaczego miałbyś umrzeć przedwcześnie? 18 Najlepiej mieć na uwadze zarówno jedno, jak i drugie i nie rezygnować z żadnego. Kto bowiem żyje w bojaźni Bożej, ten wyjdzie cało z każdej sytuacji.
19 Dzięki mądrości mędrzec staje się potężniejszy od dziesięciu zarządców miasta.
20 Nie ma na świecie ludzi do tego stopnia prawych, żeby wszystko czynili dobrze i nigdy nie grzeszyli.
21 Nie zwracaj uwagi na wszystko, co ludzie mówią, abyś nie usłyszał, jak twój sługa cię przeklina. 22 Zresztą sam wiesz dobrze, że i ty często złorzeczyłeś innym.
Kobiety
23 Do wszystkiego starałem się przyłożyć miarę mądrości. Postanowiłem sobie: Muszę osiągnąć mądrość! A jednak wciąż jestem od niej daleko. 24 Wszystko, co istnieje, wydaje się takie odległe, niezgłębione. Czy w ogóle da się zrozumieć?
25 Całym swoim sercem zwróciłem się ku zdobywaniu wiedzy i ku pracy badawczej, szukałem mądrości i właściwej oceny rzeczy. Chciałem przekonać się, że zło jest głupotą, a bezmyślność szaleństwem.
26 Zrozumiałem tymczasem, że bardziej gorzka od śmierci jest kobieta, która dla mężczyzny staje się pułapką. Jej myśli są jak sieć, która oplata, a jej ręce krępują jak powrozy. Kto jest miły Bogu, zdoła się jej wymknąć, grzesznika zaś usidli.
27 Posłuchaj, co zrozumiałem – mówi Kohelet – porównując jedno i drugie, by dojść do jakiegoś wniosku, 28 którego nie znajduję, choć wciąż poszukuję. Otóż jednego mężczyznę na tysiąc znalazłem, lecz kobiety ani jednej w całej tej liczbie.
29 Wydaje mi się, że tylko to zdołałem zrozumieć: Bóg uczynił ludzi prawymi, oni zaś gmatwają się w swoich zawiłych domysłach.
Мудрі настанови для кожного
1 Добре ім’я краще, ніж аромат пахучого єлею, і день смерті людини кращий, ніж день її народження.
2 Краще йти туди, де плачуть, ніж іти в дім бенкетування, оскільки там, де плачуть , можна побачити кінець усякої людини, – і живому варто взяти це близько до свого серця.
3 Смуток кращий від сміху, бо коли сумне обличчя, тоді серце стає добрішим.
4 Серце мудрих – там де жалоба, а серце нерозумних – у місцях веселощів.
5 Краще слухати докори мудрого, ніж захоплюватись похвальними піснями нерозумних.
6 Адже сміх нерозумного подібний до тріскотіння палаючої тернини під казаном. І це також марнота.
7 Пригноблюючи інших, і мудрий стає нерозумним, – а підкуп взагалі губить серце.
8 Кінець справи кращий, аніж її початок, як і терпеливий кращий від зарозумілого.
9 Не поспішай у своєму духові впадати в гнів, адже гнів міститься в серці нерозумних.
10 Не нарікай, мовляв: Чому колишні часи були кращі від сьогодення? Адже ти ставиш це питання не від мудрості.
11 Мудрість не гірша, ніж спадщина, і завжди в пригоді для тих, хто бачить сонце.
12 Адже перебувати під покриттям мудрості – як жити під захистом грошей, проте користь від знання ще й у тому , що мудрість дає справжнє життя тим, котрі нею наділені.
13 Придивись до Божих учинків: Хто може випростати те, що Він викривив?‥
14 Коли тобі добре, насолоджуйся щастям, а в час горя пам’ятай: як те, так і все інше допускає Бог для того, щоб людина не журилась, що буде після неї.
15 Я всього надивився протягом свого марнотного життя. Трапляється, що праведник гине у своїй праведності, а буває, що нечестивий живе довго , хоча залишається нечестивцем.
16 Тож не будь надто справедливим, і не вважай себе дуже мудрим, – для чого тобі себе нищити?
17 Не ставай злочинцем, і не будь нерозумним, – для чого ти мав би передчасно померти?
18 Добре, коли тримаєшся чогось одного, проте й іншого не випускай зі своїх рук, бо хто шанує Бога, тому пощастить в одному і другому.
19 Мудрість додає мудрому більше сили, ніж заступництво десяти можновладців, що в місті.
20 Адже немає на світі настільки праведної людини, котра чинила би лише добре і не грішила.
21 Не бери близько до свого серця кожного слова, що говорять люди, щоб часом не почути про свого слугу, що й він тебе обмовляє, –
22 оскільки в глибині свого серця знаєш, що і ти не раз лихословив щодо інших людей.
23 Усе це я випробував мудрістю, сказавши собі: Хочу стати мудрим! Та це було недосяжним для мене.
24 Минуле вже далеко, і дуже глибоко, – хто його знайде?
25 Тому все своє серце, я спрямував на те, щоб пізнати, розвідати і знайти мудрість та сутність усього й пізнати, у чому глупота злочинців і безумство нерозсудливості.
26 І я зробив відкриття, що гірше за смерть – жінка, яка стає пасткою, і серце якої – тенета, а її руки – кайдани… Чоловік, вірний перед Богом, ще вирветься від неї, але грішника вона таки подолає.
27 Нарешті, – сказав Еклезіаст, – досліджуючи одне за одним, ось до чого я дійшов:
28 Те, чого шукала моя душа, але чого я так і не знайшов: серед тисячі народу я знайшов одну Людину, проте між ними усіма я не знайшов жодної жінки …
29 Крім того, я зробив ще одне відкриття: Бог створив людину справедливою, але люди пустились на пошуки різних хитрих вигадок.