Boża obietnica wiecznej dynastii dla Dawida
1 Gdy król zamieszkał w swoim domu, a Pan dał mu wytchnienie od wszystkich okolicznych nieprzyjaciół, 2 wtedy zwrócił się król do proroka Natana: Spójrz, proszę! Ja mieszkam w domu cedrowym, a Arka Boga przebywa między zasłonami! 3 Natan odpowiedział Dawidowi: Idź, zrób wszystko, co zamierzasz, bo Pan jest z tobą.
4 Jednak tej samej nocy, Pan skierował do Natana następujące słowa: 5 Idź i powiedz Mojemu słudze Dawidowi: Tak mówi Pan: Czy to ty zbudujesz Mi dom na Moje mieszkanie? 6 Nie mieszkałem bowiem w domu od dnia, w którym wyprowadziłem Izraelitów z Egiptu aż do dziś, lecz wędrowałem w namiocie, w przybytku. 7 Czy kiedykolwiek, wędrując pośrodku całego Izraela, zwróciłem się do jakiegokolwiek z przywódców izraelskich, którym nakazałem paść Mój lud, z wyrzutem: Dlaczego nie zbudowaliście Mi domu z drewna cedrowego? 8 Teraz więc tak powiesz mojemu słudze Dawidowi: Tak mówi Pan Zastępów: Ja sam wziąłem cię z pastwiska, od owiec, abyś był wodzem nad Moim ludem, Izraelem. 9 Byłem z tobą wszędzie, dokądkolwiek się udałeś, i wytępiłem wszystkich twych nieprzyjaciół sprzed twego oblicza. Sprawię, że twoje imię będzie tak wielkie, jak imię wielkich tej ziemi. 10 Wyznaczę też miejsce Mojemu ludowi, Izraelowi, i zasadzę go, by mieszkał na swoim miejscu. Nie będzie się więcej lękał, a nieprawi nie będą go już uciskać. Tak bywało dawniej, 11 od czasu, kiedy ustanowiłem sędziów nad Moim ludem, Izraelem. Tobie jednak dam wytchnienie od wszystkich twoich wrogów. Pan oznajmił ci także: Oto Pan zbuduje ci dom! 12 Kiedy wypełnią się twoje dni i spoczniesz obok swych przodków, wtedy wzbudzę po tobie potomka, który będzie twoim rodzonym dzieckiem, i utrwalę jego królestwo. 13 On zbuduje dom Mojemu imieniu, a Ja umocnię tron jego królestwa na wieki. 14 Ja będę mu ojcem, a on będzie Mi synem; jeśli zawini, to ukarzę go rózgą ludzką i ciosami synów ludzkich. 15 Lecz nie pozbawię go swej łaski, tak jak pozbawiłem jej Saula, którego pozbawiłem swojej przychylności. 16 Twój dom i twoje królestwo trwać będą przede Mną na wieki. Twój tron będzie utrwalony na zawsze! 17 Wszystkie te słowa i całe widzenie Natan przekazał Dawidowi.
Modlitwa dziękczynna Dawida
18 Król Dawid poszedł, usiadł przed Panem i powiedział: Kimże ja jestem, Panie mój, Boże, i czym jest mój dom, że doprowadziłeś mnie aż dotąd? 19 I jakby tego jeszcze było mało w Twoich oczach, Panie mój, Boże, to również złożyłeś obietnicę na daleką przyszłość dotyczącą domu Twego sługi. Niech to będzie prawem dla człowieka, Panie mój, Boże! 20 Cóż jeszcze Dawid mógłby Ci powiedzieć? Ty przecież znasz swego sługę, Panie mój, Boże! 21 Przez wzgląd na swoje słowo i zgodnie ze swoimi zamiarami uczyniłeś całe to wielkie dzieło, aby pouczyć swojego sługę. 22 Dlatego wielki jesteś, Panie mój, Boże! Nie ma nikogo równego Tobie i nie ma bogów poza Tobą, według tego wszystkiego, co słyszeliśmy na własne uszy. 23 Któż jest jak Twój lud, jak Izrael? Czy jest jakiś naród na ziemi, którego bogowie wyruszyli, aby wykupić go jako swój lud, aby dać mu imię i aby dokonać dla was rzeczy wielkich i wzbudzających trwogę – dla Twojej ziemi, wobec Twojego ludu, który wykupiłeś dla siebie od Egipcjan, od narodów i ich bogów? 24 Ustanowiłeś sobie Izraela, swój lud, by był Twoim ludem na wieki. Ty zaś, Panie, stałeś się jego Bogiem. 25 A teraz Panie, Boże, dotrzymaj na wieki słowa, które wypowiedziałeś o Twoim słudze i o jego domu, i uczyń tak, jak powiedziałeś! 26 Aby Twoje imię było wielkie na wieki i aby mówiono: Pan Zastępów jest Bogiem nad Izraelem i niech dom Twego sługi Dawida trwa przed Tobą. 27 Albowiem Ty sam, Panie Zastępów, Boże Izraela, objawiłeś Twemu słudze, mówiąc: Zbuduję ci dom. Dlatego Twój sługa znalazł w sobie odwagę, aby pomodlić się do Ciebie tą modlitwą:
28 Tak więc, Panie mój, Boże, Ty jesteś Bogiem, a Twoje słowa są prawdą. Ty zapowiedziałeś swemu słudze te dobrodziejstwa. 29 Pobłogosław więc dom swego sługi, aby trwał na wieki przed Tobą, bo Ty sam, Panie mój, Boże, to powiedziałeś i za sprawą Twego błogosławieństwa dom Twego sługi będzie błogosławiony na zawsze.
Божа обітниця Давидові
1 Якось, коли цар оселився у власному палаці, й Господь дав йому відпочинок від усіх його довколишніх ворогів, то
2 цар сказав до пророка Натана: Дивись, я мешкаю в кедровому палаці, а Божий Ковчег знаходиться посеред Намету…
3 Тоді Натан відповів цареві: Все, що маєш на серці, роби, адже Господь з тобою!
4 Але сталося так, що тієї ночі до Натана звернувся Господь з такими словами:
5 Йди та перекажи Моєму слузі Давидові, що говорить Господь: Хіба це ти мав би збудувати Мені Храм, аби Я там перебував?
6 Адже Я не мешкав у Храмі з того часу, як вивів Я Ізраїльських дітей з Єгипту, й до сьогодні, але Я мандрував, перебуваючи в Наметі.
7 Протягом усього часу, коли Я подорожував разом з усіма Ізраїлевими нащадками, хіба Я питав хоча б одного з провідників племен Ізраїлю, котрим Я доручав пасти Мій народ Ізраїль, говорячи: Чому це ви не спорудите Мені кедрового Дому?
8 А тепер скажи Моєму слузі Давидові: Так говорить Господь Саваот! Я взяв тебе з пасовиська від отар, щоб ти був провідником Мого народу Ізраїлю.
9 Я був з тобою скрізь, куди ти ходив; Я нищив перед тобою усіх твоїх ворогів, і Я учинив славетним твоє ім’я, на рівні великих імен на землі.
10 Я визначу місце Моєму народові Ізраїлю; наче сад, насаджу його, аби він там безпечно мешкав, так що ніхто більше не турбуватиме його, а злочинці надалі не гнобитимуть його, як було раніше, –
11 у ті часи, коли Я призначав суддів над Моїм народом, Ізраїлем. Я дам тобі спокій від усіх твоїх ворогів. Господь провіщає тобі, що саме Господь збудує тобі дім.
12 А коли сповняться твої дні, й ти спочинеш разом зі своїми батьками, то Я підійму після тебе твого нащадка, який походитиме з твого лона, й закріплю його царство.
13 Він збудує Храм для Мого Імені, а Я зміцню престол його царства навіки.
14 Я буду йому Отцем, а він буде Мені сином; а якщо він провиниться, то покараю його лозиною, як заведено серед людей, або стусанами людських дітей,
15 але Свого милосердя не відійму від нього, як Я відняв його від Саула, якого Я відкинув перед тобою.
16 А твій рід, і твоє царство буде непорушним переді Мною навіки; твій престол стоятиме вічно.
17 Коли Натан переказав Давидові докладно всі почуті ним слова у своєму видінні,
Молитва Давида
18 то цар Давид пішов, сів перед Господом, і сказав: Хто я такий, мій Владико Господи, і що таке мій рід, що Ти провадив мене аж досі?
19 Але й цього видалось у твоїх очах, мій Владико Господи, замало; адже Ти простягнув також Свої обітниці на дім (рід ) Свого слуги в далекому майбутньому. Такий у Тебе, мій Владико Господи, задум щодо людини!
20 То що міг би ще додати слуга Давид, адже Ти краще знаєш Свого слугу, мій Владико Господи!
21 Ти вчинив за Своїм словом, і за бажанням Свого серця Ти відкрив усю цю велич Твоєму слузі.
22 Дійсно, Ти величний, мій Владико Господи, адже більше немає такого, як Ти, бо немає Бога, окрім Тебе, серед усіх, про кого ми чули власними вухами!
23 Хіба є якийсь інший народ на землі такий, як Твій народ, Ізраїль, – єдиний народ , до якого прийшов Бог, аби його викупити Собі, як народ, й прославити тим Своє Ім’я. Ти учинив задля Свого краю величні та страшні речі, прогнавши інші народи з їхніми богами з-перед Твого народу, котрий Ти Собі викупив (визволив ) з Єгипту.
24 Ти Собі визначив Свій народ Ізраїль, як Твій народ навіки, і Ти, Господи, є їхнім Богом!
25 Тепер же, Господи Боже, затверди навіки слово, яке Ти сказав про Свого слугу та про його рід (дім ), і зроби, як Ти сказав!
26 Нехай Твоє Ім’я буде великим повіки, щоб говорили: Господь Саваот – Бог над Ізраїлем! А рід (дім ) Твого слуги Давида буде твердо стояти перед Тобою.
27 Оскільки Ти, Господи Саваоте, Боже Ізраїлю, дозволив почути Твоєму слузі, мовляв: Збудую тобі дім, тому Твій слуга набрався сміливості, й звернувся до Тебе з цією молитвою.
28 Отже, мій Владико Господи, Ти є Бог, і Твої слова – істина! Ти все це сказав Своєму слузі йому на добро.
29 Тепер же, за Своїм благоволінням, почни благословляти дім (рід ) Твого слуги, аби він повіки стояв перед Тобою! Адже Ти, мій Владико Господи, сказав це, і якщо Ти благословиш, то буде благословенним дім Твого слуги повіки!