DAWID KRÓLEM CAŁEGO IZRAELA
Pierwsze lata
1 Wszystkie plemiona Izraela przyszły do Dawida do Hebronu i oświadczyły: Jesteśmy twoją kością i twoim ciałem! 2 Już dawniej, gdy Saul był naszym królem, ty wyprawiałeś się i powracałeś na czele Izraela. Tobie także obiecał Pan: Ty będziesz pasł Mój lud Izraela i ty sam będziesz wodzem Izraela. 3 I wszyscy starsi Izraela przyszli do króla do Hebronu, a król Dawid zawarł z nimi przymierze w Hebronie w obecności Pana. I namaścili Dawida na króla Izraela.
4 Dawid miał trzydzieści lat, gdy został królem, panował zaś lat czterdzieści. 5 W Hebronie panował nad Judą przez siedem lat i sześć miesięcy, a w Jerozolimie był królem całego Izraela i Judy przez trzydzieści trzy lata.
Dawid zdobywa Jerozolimę
6 Król wyruszył ze swoimi ludźmi do Jerozolimy przeciwko Jebusytom, którzy zamieszkiwali tę ziemię, a oni oświadczyli Dawidowi: Nie wejdziesz tutaj, gdyż odpędzą cię ślepi i kulawi! Co oznaczało: Dawid tutaj nie wejdzie. 7 Jednak Dawid zdobył twierdzę Syjon. Ona stała się miastem Dawida.
8 W tym dniu Dawid rozkazał: Każdy, kto uderza na Jebusytów, niech ich atakuje przez kanał wodny. Dawid znienawidził kulawych i ślepych. Dlatego mówi się: Ślepy i kulawy nie wejdzie do domu. 9 Dawid zamieszkał w twierdzy i nazwał ją Miastem Dawida. Zabudował też teren dookoła: od Millo aż do pałacu. 10 I wzrastał Dawid w potęgę, a Pan, Bóg Zastępów, był z nim.
11 Chiram, król Tyru, wyprawił do Dawida posłów z drzewem cedrowym, cieśli i murarzy, którzy zbudowali Dawidowi dom. 12 Przekonał się wówczas Dawid, że Pan utwierdził go jako króla nad Izraelem i wyniósł jego królestwo ze względu na swój lud izraelski.
Synowie Dawida urodzeni w Jerozolimie
13 Po przybyciu z Hebronu Dawid pojął kolejne nałożnice i żony z Jerozolimy. I urodziło się Dawidowi jeszcze więcej synów i córek. 14 Oto imiona tych, którzy urodzili mu się w Jerozolimie: Szammua, Szobab, Natan, Salomon, 15 Jibchar, Eliszua, Nefeg, Jafija, 16 Eliszama, Eliada i Elifelet.
Zwycięstwo Dawida nad Filistynami
17 Gdy Filistyni usłyszeli, że namaszczono Dawida na króla Izraela, wyruszyli wszyscy, aby go pojmać, lecz Dawid dowiedział się o tym i zszedł do twierdzy. 18 Tymczasem Filistyni przybyli i rozłożyli się obozem w dolinie Refaim. 19 Wtedy Dawid poradził się Pana: Czy powinienem wyruszyć przeciw Filistynom? Czy wydasz ich w moje ręce? A Pan odpowiedział Dawidowi: Ruszaj, bo na pewno wydam Filistynów w twoje ręce! 20 Dawid przybył więc do Baal-Perasim i tam ich pokonał, a potem powiedział: Pan roztrzaskał moich wrogów jak nawałnica. Dlatego miejsce to nazywa się Baal-Perasim. 21 Filistyni zostawili tam swoje bożki, a Dawid i jego ludzie je zabrali. 22 Lecz Filistyni znowu się wyprawili i rozłożyli się obozem w dolinie Refaim. 23 Dawid więc ponownie radził się Pana, a On mu odpowiedział: Nie nacieraj bezpośrednio, lecz obejdź ich z tyłu i nacieraj na nich od strony drzew balsamowych. 24 Gdy usłyszysz odgłosy kroków wśród wierzchołków drzew balsamowych, wtedy pospiesz się, gdyż wówczas Pan wyjdzie przed tobą, aby rozbić wojsko filistyńskie. 25 Dawid uczynił tak, jak mu nakazał Pan i pobił Filistynów od Geba aż do przejścia do Gezer.
Давида помазали царем над усім Ізраїлем
1 Після цих подій всі Ізраїлеві племена прибули до Давида в Хеврон і промовили такі слова: Ось ми – твоя кістка і твоє тіло!
2 Ще у ті часи, коли Саул був нашим царем, ти був тим, котрий виводив Ізраїль у військові походи і приводив. Ще тоді Господь сказав тобі: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїль, і станеш володарем над Ізраїлем!
3 Отже, всі Ізраїлеві старійшини прибули до царя в Хеврон, і цар Давид уклав з ними в Хевроні Заповіт перед Господом, після чого вони помазали Давида царем над Ізраїлем.
4 Давидові було тридцять років, коли він став царем, і царював він сорок років.
5 Сім років і шість місяців він царював над Юдою в Хевроні, і тридцять три роки владарював у Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою.
Давид захоплює Єрусалим
6 Одного разу цар зі своїм військом пішов на Єрусалим проти євусейців, що жили в тім краю. Вони переказували Давидові, мовляв: Ти не ввійдеш сюди, бо навіть сліпі та кульгаві воюватимуть проти тебе. А це означало: Давид ніколи сюди не вступить!
7 І все ж Давид заволодів фортецею Сіон, – тепер це Місто Давида.
8 А було все так : Того дня Давид сказав: Той, хто вдарить євусейця, пробравшись через канал водопроводу , той знищить отих сліпих і кульгавих, яких зненавиділа душа Давида ! Тому й говорять: Сліпі та криві не ввійдуть до Храму.
9 Отже, Давид поселився в твердині (фортеці ), і назвав її Містом Давида. Пізніше Давид відбудувавмісто й навколишні стіни від фортеці Мілло й до середини.
10 З часом Давид ставав дедалі могутнішим, і Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 Якось тирський цар Хірам надіслав до Давида послів, які доставили кедрове дерево разом з будівничими: столярами й майстрами-каменярами для зведення стін. Вони й спорудили Давидові власний палац.
12 Давид ще раз пересвідчився, що це Господь поставив його царем над Ізраїлем, і звеличив його царство заради Свого народу Ізраїлю.
Інші сини та доньки Давида
13 Після переселення з Хеврона, Давид узяв собі ще наложниць і дружин з Єрусалима, котрі також народили Давидові синів і дочок.
14 Ось імена тих, котрі йому народились в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан і Соломон;
15 Їбхар, Елішуа, Нефеґ і Яфіа;
16 Елішама, Еліяда та Еліфалет.
Поразка филистимців
17 Коли ж филистимці дізнались, що Давид помазаний царем над Ізраїлем, то все филистимське військо вирушило, аби знайти Давида. Дізнавшись про це, Давид перейшов у фортецю.
18 Прибувши, филистимці отаборились у Рефаїмській Долині.
19 Тоді Давид звернувся до Господа з запитанням: Чи виступати мені проти филистимців, і чи віддаси їх у мої руки? І Господь відповів Давидові: Виступай, адже Я, безперечно, віддам филистимське військо в твої руки!
20 Тож Давид вирушив до Ваал-Пераціма. Там Давид ущент розбив їх, промовивши: Господь зробив серед моїх ворогів переді мною пролом, як проривають води! Тому й назване те місце: Ваал-Перацім (Поразка ).
21 Филистимці навіть полишали там своїх божків, які Давид і його воїни забрали.
22 Проте через якийсь час филистимці знову прийшли й отаборились у Рефаїмській Долині.
23 Тому Давид знову запитав Господа, а Він відповів: Не йди на них прямо, а обійди їх з тилу, – напади на них зі сторони бальзамових дерев!
24 Отже, коли почуєш відгомін приглушених кроків по верхів’ях бальзамових дерев, тоді виступай, – це означатиме, що Господь йде перед тобою, аби знищити табір филистимців!
25 Давид зробив так, як йому наказав Господь. Тож він громив филистимців від Гіви й аж до повороту на Ґезер.