Zabójstwo Iszboszeta
1 Kiedy syn Saula usłyszał, że Abner umarł w Hebronie, opadły mu ręce, a wszyscy Izraelici się przerazili. 2 Syn Saula miał dwóch ludzi będących dowódcami oddziałów wojskowych. Jeden miał na imię Baana, a drugi Rekab. Byli synami Rimmona Beerotczyka, spośród potomków Beniamina, ponieważ Beerot także zaliczano do terytorium Beniamina, 3 gdyż mieszkańcy Beerot uciekli do Gittaim i do dziś są tam przybyszami.
4 Jonatan, syn Saula, miał syna, który kulał na obie nogi. Miał pięć lat, gdy z Jizreel przyszła wiadomość o Saulu i Jonatanie. Wówczas jego piastunka chwyciła go i zaczęła uciekać, lecz podczas pośpiesznej ucieczki chłopiec upadł i okulał. Na imię miał Mefiboszet.
5 Rekab i Baana, synowie Rimmona Beerotczyka, wyruszyli i w upalnej porze dnia dotarli do domu Iszboszeta, który korzystał właśnie z południowej drzemki. 6 Weszli do domu jako odbiorcy pszenicy, ugodzili go w brzuch i uciekli. 7 Weszli do domu, gdy on leżał na łożu w swojej sypialni. Zadali mu śmiertelny cios i odcięli głowę. Potem zabrali ją i szli całą noc drogą do Araby. 8 Gdy głowę Iszboszeta przynieśli Dawidowi do Hebronu, oznajmili królowi: Oto głowa Iszboszeta syna Saula, twojego wroga, który czyhał na twoje życie. Lecz Pan dokonał dzisiaj pomsty na Saulu i jego potomstwie za mojego pana i króla.
9 Na to odpowiedział Dawid Rekabowi i Baanie, jego bratu, synom Rimmona Beerotczyka: Na życie Pana, który uwolnił moje życie od wszelkiego niebezpieczeństwa! 10 Tego, który przyniósł mi wiadomość: Saul nie żyje; i myślał, że przyniósł radosną nowinę, kazałem pochwycić i zabić w Siklag, co było dla niego zapłatą. 11 O ileż bardziej teraz, gdy złoczyńcy zamordowali sprawiedliwego człowieka w jego domu, na jego własnym łożu, powinienem zażądać od was jego krwi i zgładzić was z ziemi!
12 Dawid wydał rozkaz swoim sługom, a ci ich zamordowali. Następnie obcięli im ręce i nogi i powiesili nad stawem w Hebronie. Natomiast głowę Iszboszeta zabrano i pochowano w grobie Abnera w Hebronie.
Вбивство Ішбошета
1 Коли син Саула, Ішбошет, довідався, що Авнер загинув у Хевроні, то опустилися його руки, а весь Ізраїль засмутився і був украй збентежений.
2 У цього Саулового сина було два видатних мужа, – командири військових загонів: ім’я одного з них було Баан, а другого – Рехав, сини Ріммона з Беерота, із племені Веніяміна. Адже тоді Беерот належав Веніямінові.
3 Колишні мешканці Беерота втекли до Ґіттаїма, і там проживають приходцями аж по сьогодні.
4 А в Йонатана, сина Саула, був кульгавий син. Адже коли йому було п’ять років, із Єзреела прийшла вістка про смерть Саула та Йонатана. Тоді його підхопила нянька, щоб утікати, але так сталося, що, втікаючи, вона дуже поспішала, а тому він випав з її рук і окривів. Звали його Мефівошет.
5 Отже, сини Ріммона з Беерота, Рехав і Баан, під час денної спеки ввійшли в дім Ішбошета, коли той у південь відпочивав на ліжку.
6 Вони зайшли в дім, ніби взяти пшениці; Рехав і його брат Баан, вразили його в живіт і втекли .
7 Було так : увійшовши в дім, вони застали його сплячим на своєму ліжку в своїй спальні; тоді й вдарили його і, позбавивши життя, відсікли йому голову. Забравши голову Ішбошета, вони всю ніч йшли степовою дорогою.
8 Вони принесли його голову Давидові в Хеврон, і сказали царю: Ось тобі голова Ішбошета, сина твого ворога Саула, котрий хотів позбавити тебе життя. Господь сьогодні учинив помсту над Саулом і його нащадками за нашого володаря, царя!
9 Але Давид відповів Рехавові та його братові Баану, синам Ріммона з Беерота: Як живий Господь, Який рятував моє життя від усякого нещастя,
10 якщо того, хто повідомив мені про смерть Саула, вважаючи свою вістку приємною для мене, я, замість того, щоб дати йому за це нагороду , стратив його в Ціклазі, –
11 то тим більше тепер, коли люди-негідники вбили чесного мужа в його домі на власному ліжку?! Невже я не повинен зажадати його крові з ваших рук, і знищити вас з поверхні землі?
12 Тож Давид наказав своїм воїнам, аби вони вбили їх, відтяли їхні руки та їхні ноги, й повісили їх над ставом у Хевроні. А голову Ішбошета взяли й поховали в гробниці Авнера, в Хевроні.