Epilog dziejów Szunamitki
1 Elizeusz powiedział do kobiety, której syna wskrzesił: Wstań, idź wraz z całą swoją rodziną i zamieszkaj na obczyźnie, ponieważ Pan zapowiedział głód, który niechybnie przyjdzie na ten kraj i potrwa siedem lat. 2 Kobieta wstała więc i postąpiła według słowa męża Bożego. Wyruszyła wraz z rodziną i zamieszkała na obczyźnie w ziemi filistyńskiej, gdzie żyła siedem lat. 3 A po upływie siedmiu lat powróciła z ziemi filistyńskiej. Następnie udała się do króla, aby się upomnieć o swój dom i pole. 4 Król zaś rozmawiał właśnie z Gechazim, sługą męża Bożego, i poprosił: Opowiedz mi, proszę, o wszystkich wielkich czynach, których dokonał Elizeusz. 5 Gdy on opowiadał królowi o tym, jak Elizeusz wskrzesił zmarłego, wtedy ta kobieta, której syna wskrzesił, przyszła, aby się upomnieć u króla o swój dom i pole. Wtedy Gechazi powiedział: Panie mój, królu! To jest ta kobieta, a to jest jej syn, którego wskrzesił Elizeusz. 6 Król pytał tę kobietę, a ona mu opowiadała. Wówczas przydzielił jej jednego urzędnika z poleceniem: Zwróć jej wszystko, co do niej należy i cały dochód z pola, od dnia, w którym opuściła kraj, aż do teraz.
Elizeusz i Chazael z Damaszku
7 Elizeusz przybył do Damaszku, gdy Ben-Hadad, król Aramu, był chory. Oznajmiono królowi: Mąż Boży przyszedł aż tutaj. 8 Wtedy król rozkazał Chazaelowi: Weź ze sobą podarek, idź na spotkanie męża Bożego i wypytaj za jego pośrednictwem Pana, czy wyzdrowieję? 9 Chazael wyszedł mu na spotkanie, wziął ze sobą podarek i wszelkie dobra Damaszku i załadował na czterdzieści wielbłądów. Przyszedł, stanął przed prorokiem i powiedział: Twój syn, Ben-Hadad, król Aramu, przysłał mnie do ciebie z pytaniem: Czy wyzdrowieję? 10 Odpowiedział mu Elizeusz: Idź, powiedz mu: Na pewno wyzdrowiejesz. Pan jednak objawił mi, że na pewno umrze! 11 Mąż Boży uporczywie wpatrywał się w jego twarz, zmieszał się, a potem zapłakał. 12 Chazael zapytał: Dlaczego mój pan płacze? Odpowiedział: Ponieważ wiem, ile zła uczynisz Izraelitom. Na ich twierdze rzucisz ogień, ich młodzieńców pozabijasz mieczem, ich dzieci roztrzaskasz, a ciężarne porozcinasz. 13 Chazael powiedział: Czymże jest twój sługa, ten pies, aby miał uczynić tak straszne rzeczy? Odpowiedział Elizeusz: Pan objawił mi, że ty będziesz królem Aramu. 14 Odszedł więc od Elizeusza i przyszedł do swojego pana, a on go zapytał: Co ci powiedział Elizeusz? Odpowiedział: Powiedział mi, że na pewno wyzdrowiejesz. 15 Nazajutrz Chazael wziął kawałek tkaniny, zanurzył w wodzie i rozciągnął na jego twarzy, tak że ten zmarł. Chazael zaś po nim został królem.
Joram królem Judy
16 W piątym roku panowania Jorama, syna Achaba, króla izraelskiego, kiedy Jehoszafat był jeszcze królem Judy, Joram, syn Jehoszafata, został królem Judy. 17 Miał trzydzieści dwa lata, gdy objął rządy, i panował w Jerozolimie osiem lat. 18 Chodził drogą królów Izraela, tak jak czynił ród Achaba, ponieważ jego żoną była córka Achaba, i czynił to, co złe w oczach Pana. 19 Pan nie chciał jednak zniszczyć Judy ze względu na swego sługę, Dawida, ponieważ mu przepowiedział, że na zawsze pozostawi pochodnię dla jego synów. 20 Za jego dni Edomici wyzwolili się spod władzy Judy i ustanowili nad sobą króla. 21 Wtedy Joram ze wszystkimi rydwanami wyprawił się do Sair. Wstał nocą i uderzył na Edomitów, którzy go otoczyli, i wszystkich dowódców rydwanów. Lud zaś uciekł do swych namiotów. 22 Tak Edom wyzwolił się spod władzy Judy aż do dziś. W tym samym czasie wyzwoliła się Libna.
23 Pozostałe dzieje Jorama i wszystko, co uczynił, czyż nie są opisane w Księdze Kronik Królów Judy? 24 Joram spoczął przy swoich przodkach i został pochowany przy swoich przodkach w Mieście Dawida. A po nim królem został jego syn, Achazjasz.
Achazjasz królem Judy
25 W dwunastym roku panowania Jorama, syna Achaba, króla Izraela, rządy objął Achazjasz, syn Jorama, króla Judy. 26 Achazjasz objął rządy w wieku dwudziestu dwu lat i panował w Jerozolimie jeden rok. Jego matka, córka Omriego, króla izraelskiego, miała na imię Atalia. 27 Chodził on drogą rodu Achaba i czynił to, co złe w oczach Pana, jak ród Achaba, ponieważ był zięciem Achaba. 28 Wraz z Joramem, synem Achaba, wyruszył na wojnę z Chazaelem, królem Aramu, pod Ramot w Gileadzie. Ale Aramejczycy zranili Jorama. 29 Wrócił więc król Joram do Jizreel, aby się leczyć z ran, które mu zadali Aramejczycy w Ramie, gdy walczył z Chazaelem, królem Aramu. Wtedy Achazjasz, syn Jorama, króla judzkiego, przybył, aby odwiedzić w Jizreel Jorama, syna Achaba, ponieważ był chory.
Єлисей попереджає про голод
1 Якось Єлисей сказав тій жінці, сина якої воскресив, такі слова: Вставай, і разом з родиною вирушай, і замешкай у якомусь іншому краю, оскільки Господь вирішив спровадити на цей край голод, який лютуватиме у цьому краю сім років.
2 Жінка так і зробила: зібралась і вчинила за словом Божого чоловіка, – вона вирушила разом з родиною і сім років мешкала у филистимському краю.
Шунамійка повертає собі дім та поле
3 Як же закінчилось сім років, та жінка повернулась з филистимського краю і пішла до царя просити про свій дім та про своє поле.
4 В той час цар якраз розмовляв з Ґехазієм, слугою Божого чоловіка, розпитуючи: Розкажи мені про всі ті величні діяння, які звершував Єлисей!
5 Власне, саме в той момент, коли той розповідав цареві, як Єлисей воскресив померлого, сталося так, що ввійшла та жінка, сина якої той воскресив, аби викласти перед царем справу про свій дім та про своє поле. Ґехазій тут же сказав: Мій володарю, царю, це якраз та жінка, а це її син, якого Єлисей повернув до життя!
6 Тоді цар запитав жінку про її справу, і вона все розповіла йому. Після цього цар приставив до неї одного урядовця, наказавши йому: Потурбуйся, щоб їй було повернуто все, що їйналежало , разом з усім прибутком від поля з того дня, коли вона залишила край, і до сьогодні!
Смерть Бен-Гадада. Хазаїл стає царем Сирії
7 А Єлисей прийшов у Дамаск якраз тоді, коли сирійський цар Бен-Гадад захворів. Тому, коли йому повідомили, що прибув у місто Божий чоловік,
8 цар промовив до Хазаїла : Візьми з собою подарунок і зустрінься з Божим чоловіком. Довідайся через нього в Господа, запитавши: Чи я видужаю від цієї хвороби?
9 Отже, Хазаїл пішов йому назустріч, взявши з собою як подарунок, з усього найкращого, що було в Дамаску, – вантаж на сорока верблюдах. Коли ж він прийшов і зупинився перед Єлисеєм, то сказав: Твій син, Бен-Гадад, цар Сирії, послав мене до тебе з запитанням: Чи я видужаю від цієї хвороби?
10 Єлисей же сказав йому: Йди та скажи йому: Ти безумовно видужаєш! Проте Господь мені відкрив, що він усе-таки помре!
11 Єлисей спрямував свій непорушний погляд на Хазаїла, так що той зніяковів, а Божий чоловік заплакав.
12 Тому Хазаїл стурбовано запитав: Чому це мій добродій плаче? А Єлисей відповів: Тому що я знаю, яке велике лихо ти заподієш Ізраїльтянам. Адже їхні фортеці ти дощенту знищуватимеш вогнем, а їхніх кращих юнаків вбиватимеш мечем, рубатимеш їхніх немовлят і розтинатимеш животи їхніх вагітних жінок .
13 Але Хазаїл заперечив: Та хто я такий, твій слуга, – якийсь пес, що чинитиме такі справи? А Єлисей відповів: Господь відкрив мені, яким царем ти станеш над Сирією.
14 З тим Хазаїл і пішов від Єлисея, й повернувся до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Єлисей? А той відповів: Сказав мені, що ти неодмінно одужаєш!
15 Проте наступного дня сталося таке: Хазаїл взяв покривало, намочив його у воді й поклав царю на його обличчя, так що той помер. Після цього Хазаїл зійшов замість нього на престол…
Єгорам – цар Юдеї
16 На п’ятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, Юдейським царем став син Йосафата Єгорам, хоч сам Йосафат, цар Юдеї, ще був живим.
17 Коли він зійшов на царський престол, йому було тридцять два роки, й вісім років владарював у Єрусалимі.
18 Але він ходив дорогою Ізраїльських царів, – діяв за прикладом родини Ахава, оскільки його дружиною була дочка Ахава. Він чинив те, що було злочином перед Господом.
19 Проте заради свого слуги Давида й тієї обітниці, яку Він дав йому, Господь не хотів знищити Юдею, аби не погас світильник Давида серед його нащадків ніколи.
20 За час його правління едомці звільнились від влади Юдеїв, й поставили у себе власного царя.
21 Тоді Єгорам з усіма військовими колісницями вирушив до Цаїру , але так сталося, що едомці його оточили разом з його начальниками колісниць, І хоч Єгорам посеред ночі з боєм пробився через їхнє оточення, його військо розбіглося по своїх наметах.
22 Таким чином едомці остаточно звільнились з-під владарювання Юдеї аж до сьогодні. Тоді ж відпала від Юдеї і Лівна (Лівія ).
23 Що ж до інших діянь Єгорама та всіх його досягнень, то вони описані в Книзі Літопису Юдейських Царів.
24 Тож спочив Єгорам зі своїми батьками, й був похований з його прабатьками в Давидовому Місті. Замість нього зійшов на царський престол його син Ахазія.
Ахазія – цар Юдеї
25 Отже, на дванадцятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, став царем Юдеї Ахазія, син Єгорама.
26 Ахазія мав двадцять два роки, коли він зійшов на престол, і царював у Єрусалимі лише один рік. Ім’я його матері Аталія, внучка Ізраїльського царя Омрі.
27 Але й він пішов дорогою сімейства Ахава й чинив те, що було злочином перед Господом, – як і вся родина Ахава, оскільки через шлюбні стосунки він увійшов у родину Ахава.
28 Разом з Йорамом, сином Ахава, він вирушив на війну з сирійським царем Хазаїлом, під Рамот Гілеадський, проте сирійці розгромили Йорама.
29 В результаті цар Йорам повернувся в Єзреел, аби лікуватись від ран, які йому заподіяли сирійці, коли він воював із сирійським царем Хазаїлом під Рамотом. У той час Юдейський цар Ахазія, син Єгорама, прибув у Єзреел, щоб відвідати Йорама, сина Ахава, коли той хворів.