1 W osiemnastym roku panowania króla Jeroboama królem w Judzie został Abiasz. 2 Trzy lata królował w Jerozolimie. Jego matka, córka Uriela z Gibei, miała na imię Mikajahu. Między Abiaszem a Jeroboamem była wojna.
3 Abiasz rozpoczął wojnę, mając armię dzielnych wojowników: czterysta tysięcy żołnierzy wyborowych, a Jeroboam przygotował sobie do wojny osiemset tysięcy żołnierzy wyborowych, dzielnych wojowników.
4 Abiasz stanął na szczycie góry Semaraim, w górach Efraima, i powiedział: Słuchajcie mnie, Jeroboamie i cały Izraelu! 5 Czy nie wiecie, że Pan, Bóg Izraela, dał na wieki panowanie nad Izraelem Dawidowi, jemu i jego potomkom, zawierając z nimi przymierze soli. 6 Lecz Jeroboam, syn Nebata, sługa Salomona, syna Dawida, powstał i zbuntował się przeciw swemu panu. 7 I zgromadzili się przy nim próżni ludzie, synowie Beliala, i stali się mocniejsi od Roboama, syna Salomona, bo Roboam był młodzieńcem słabego charakteru i nie mógł im się przeciwstawić. 8 A teraz wy sądzicie, że zdołacie się przeciwstawić władzy Pana, którą sprawuje przez potomków Dawida, ponieważ jesteście liczną gromadą i są z wami złote cielce, które – jako bogów – uczynił dla was Jeroboam? 9 Czy nie wypędziliście kapłanów Pana, potomków Aarona i lewitów, i nie ustanowiliście sobie kapłanów, tak jak ludy tych ziem? Każdy, kto przychodzi, aby stać się kapłanem, i przynosi młodego cielca i siedem baranów, staje się kapłanem tych, którzy nie są bogami. 10 Dla nas Pan jest naszym Bogiem, i Go nie opuściliśmy, a kapłani, którzy pełnią służbę dla Pana, to potomkowie Aarona i lewici pełniący służbę. 11 Oni składają ofiary całopalne dla Pana każdego ranka i każdego wieczoru, i wonne kadzidła, a chleby pokładne na czystych stołach. Zapalają złoty świecznik i lampy, aby świeciły każdego wieczoru, ponieważ my troszczymy się o służbę Panu, naszemu Bogu, a wy Go opuściliście. 12 A oto z nami na czele jest Bóg i Jego kapłani, i trąby dające sygnał przeciwko wam. Izraelici, nie walczcie z Panem, Bogiem waszych ojców, ponieważ jest to skazane na niepowodzenie.
13 Lecz Jeroboam kazał przygotować zasadzkę na ich tyłach. Oni sami zaś stali przed Judą, a zasadzka była za nimi. 14 A gdy Judejczycy się odwrócili, zobaczyli, że walka przeciwko nim jest prowadzona ze wszystkich stron. Wtedy zawołali do Pana, a kapłani zadęli w trąby. 15 Kiedy Judejczycy zakrzyknęli i wznieśli okrzyk bojowy, wtedy Bóg pobił Jeroboama i cały Izrael na oczach Abiasza i Judy. 16 Izraelici uciekali przed Judą, ale Bóg wydał ich w ich ręce. 17 Abiasz i jego lud pobili ich, zadając im wielką klęskę, i pięćset tysięcy żołnierzy wyborowych z Izraela padło zabitych. 18 Izraelici zostali więc w tym czasie upokorzeni, a Judejczycy stali się mocni, ponieważ zaufali Panu, Bogu swych ojców. 19 Abiasz zaś ścigał Jeroboama i zdobył jego miasta: Betel z należącymi do niego miejscowościami, Jeszanę z jej miejscowościami i Efron z jego miejscowościami.
20 I Jeroboam nie odzyskał mocy w czasach Abiasza. A potem poraził go Pan i Jeroboam umarł. 21 Abiasz zaś się wzmocnił, wziął sobie czternaście żon i został ojcem dwudziestu dwóch synów i szesnastu córek.
22 A pozostałe dzieje Abiasza, jego postępowanie i jego słowa, są opisane w opowiadaniu proroka Iddo. 23 Abiasz spoczął przy swoich przodkach i pochowano go w Mieście Dawida, a królem po nim został Asa, jego syn. Za jego dni kraj zażywał spokoju przez dziesięć lat.
Авія – цар Юдеї
1 У вісімнадцятому році Ізраїльського царя Єровоама став царем у Юдеї Авія.
2 Він три роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері – Міхая (Мааха ). Вона була дочкою Уріїла з Гіви. Між Авією та Єровоамом також точилася війна.
3 Розпочав війну Авія, з військом у кількості чотириста тисяч хоробрих, добірних воїнів. Проте і Єровоам був готовий до війни з ним, а його армія налічувала так само вісімсот тисяч добірних, хоробрих воїнів.
4 Піднявшись на одну з гір Єфремового нагір’я, Цемараїм, Авія заволав: Слухайте мене, Єровоаме, і всі Ізраїльтяни!
5 Хіба ви забули, що Господь, Бог Ізраїлю, дав царське владарювання над Ізраїлем навіки Давидові та його нащадкам, згідно з постійно діючим Заповітом, закріпленим сіллю ?
6 Тимчасом як Єровоам, Неватів син, слуга Давидового сина Соломона, збунтувався, повставши проти свого володаря,
7 навколо нього зібралися негідні люди й нікчемні сини, які здобули перевагу над Ровоамом, сином Соломона. А Ровоам був ще молодим та слабодухим, і не мав рішучості виступити проти них.
8 Тепер же ви вважаєте, що зможете протистояти Господньому царству, відданому в руки нащадків Давида, оскільки ви дуже численні, й маєте з собою золотих тельців, які вам виготовив Єровоам за богів?!
9 Хіба не ви повиганяли Господніх священиків, нащадків Аарона, а також левітів, настановивши собі священиків, як зробили народи інших країв, де достатньо будь-кому прийти з тельцем і сімома баранами, і він зможе стати священиком богів, яких, фактично, не існує.
10 У нас же Господь є нашим Богом, Якого ми не залишали, а нашими священиками, які звершують служіння Господа, є нащадки Аарона. Левіти також виконують належне до них служіння!
11 Вони приносять щоранку й щовечора для Господа жертви всепалення та звершують кадіння з пахучої суміші, й покладають Виставні хліби на столі зі щирого золота; вони дбають про золотий свічник з його лампадками, запалюючи їх щовечора. Адже ми дотримуємось постанов Господа, нашого Бога, Якого ви залишили.
12 Отже, нас провадить Бог та Його священики з голосними трубами, що закликають до бою з вами. О, нащадки Ізраїля, невже ви будете воювати з Господом, Богом ваших батьків? Адже вам у цій справі не пощастить!
13 Тим часом Єровоам організував засідку, яка зайшла з тилу Юдейського війська, – так сталось, що сам Єровоам стояв перед Юдеями, а позаду Юдеїв вже був загін Єровоама у засідці.
14 Коли ж, озирнувшись, Юдеї побачили, що їм треба буде воювати спереду і ззаду, то вони почали волати до Господа. І от священики засурмили в труби,
15 і Юдеї видали бойовий клич. Проте, щойно Юдейське військо, почувши цей клич, піднялось, сталося так, що Бог уразив Єровоама й усіх Ізраїльтян на очах Авії та всіх Юдеїв .
16 Ізраїльтяни побігли перед Юдеями, – адже Бог віддав Ізраїльтян у їхні руки.
17 Тоді Авія зі своїм військом завдали їм нищівної поразки, – під час битви полягло п’ятсот тисяч добірних воїнів Ізраїльтян…
18 Отже, на той час Ізраїльтяни були впокорені, а Юдеї зміцнились, оскільки вони покладались на Господа, Бога своїх батьків.
19 Переслідуючи Єровоама, Авія захопив кілька його міст, зокрема: Бетель з його околицями, Єшану з її околицями та Ефрон і його околиці.
20 За час владарювання Авії Єровоам вже не міг досягти попередньої могутності. До того ж Господь його уразив, і він помер.
21 Що ж до Авії, то він ставав все потужнішим. У нього було чотирнадцять дружин, від яких у нього народилось двадцять два сина та шістнадцять дочок.
22 Решта оповідей про Авію, та про всю його діяльність і його висловлювання описані в Книзі Пророка Іддо.
23 Тож Авія спочив зі своїми батьками, і його поховали в Місті Давида, а замість нього зійшов на престол його син Аса. Під час його владарювання в країні наступив спокій, який тривав десять років.