1 Gdy Roboam utwierdził królestwo i się wzmocnił, porzucił Prawo Pana a wraz z nim cały Izrael.
2 Ponieważ postępowali niewiernie wobec Pana, w piątym roku króla Roboama najechał na Jerozolimę Sziszak, król Egiptu, 3 z tysiącem dwustu rydwanami, sześćdziesięcioma tysiącami jeźdźców i niezliczonym ludem, który przybył z nim z Egiptu: Libijczykami, Sukkijczykami i Kuszytami. 4 Zdobył miasta warowne, które należały do Judy, i przybył do Jerozolimy.
5 Wówczas prorok Szemajasz przyszedł do Roboama i książąt Judy, którzy zgromadzili się w Jerozolimie, uciekając przed Sziszakiem, i powiedział do nich: Tak mówi Pan: Wy Mnie zostawiliście, to i Ja was zostawiłem w rękach Sziszaka. 6 Książęta Izraela oraz król okazali skruchę i powiedzieli: Sprawiedliwy jest Pan. 7 Gdy Pan zobaczył, że okazali skruchę, wtedy doszło do Szemajasza słowo Pana: Okazali skruchę, nie zniszczę ich i dam im wkrótce wybawienie i nie wyleje się Mój gniew na Jerozolimę za pośrednictwem Sziszaka. 8 Lecz będą dla niego sługami i poznają różnicę między służbą u Mnie, a służbą królestwom ziemskim.
9 Sziszak, król Egiptu, wystąpił przeciwko Jerozolimie i zabrał skarbce domu Pana i skarbce domu króla – wszystko zabrał, zabrał też złote tarcze, które sporządził Salomon. 10 Król Roboam sporządził więc zamiast nich tarcze z brązu i powierzył je dowódcom straży u wejścia do domu króla. 11 Za każdym razem, gdy król wchodził do domu Pana, przychodzili strażnicy, wnosili je, a następnie odnosili do pomieszczenia straży. 12 Gdy więc okazał skruchę, odwrócił się od niego gniew Pana i nie zniszczył go całkowicie. W Judzie działy się jeszcze nawet dobre rzeczy.
13 Król Roboam umocnił się w Jerozolimie i królował. Roboam miał czterdzieści jeden lat, gdy został królem, i królował siedemnaście lat w Jerozolimie, mieście, które Pan wybrał ze wszystkich plemion Izraela, aby tam umieścić swe imię. A jego matka, Ammonitka, miała na imię Naama. 14 Postępował jednak źle, ponieważ nie skłonił swego serca, aby szukać Pana.
15 A dzieje Roboama, od pierwszych do ostatnich, czyż nie są opisane w Dziejach proroka Szemajasza oraz Iddo – Widzącego, według rodowodu? A wojny między Roboamem a Jeroboamem trwały przez wszystkie dni. 16 Spoczął Roboam przy swoich przodkach i został pochowany w Mieście Dawida, a królem po nim został Abiasz, jego syn.
Єгипет виступив проти Юдеї
1 Так сталося, що коли зміцніло царство Ровоама, й він відчув себе потужним, то він знехтував Господнім Законом. У результаті весь Ізраїль пішов услід за ним.
2 Оскільки ж вони віроломно відступили від Господа, то в п’ятому році царювання Ровоама проти Єрусалима виступив єгипетський цар Шішак,
3 з військом , яке налічувало тисячу двісті колісниць та шістдесят тисяч кіннотників, а також безліч озброєних людей, що прийшли з ним із Єгипту: лівійців, суккійців та кушійців.
4 Захопивши укріплені міста, які належали Юдеям, вони підступили до Єрусалима.
5 Тоді пророк Шемая прийшов до Ровоама та Юдейських можновладців, котрі рятуючись від Шішака, зібрались у Єрусалимі, і передав їм слова, які сказав Господь: Ви залишили Мене, тому і Я залишу вас, віддавши в руки Шішака!
6 Тож можновладці Ізраїлю, як і сам цар, упокорились і сказали: Господь справедливий!
7 Коли Господь побачив їхнє щире впокорення, то знову було Господнє слово до Шемаї такого змісту: Оскільки вони впокорились, Я не знищу їх, але незабаром Я дам їм порятунок; Мій гнів не зіллється на Єрусалим через вторгнення Шішака.
8 Проте вони стануть підданими Шішака, аби зрозуміли, що значить служити Мені, й служити земним царствам.
9 Отже, єгипетський цар Шішак вторгся в Єрусалим, і забрав скарби Господнього Храму, а також скарби царського палацу, – загарбав усе, навіть золоті щити, які виготовив Соломон.
10 Тому замість них цар Ровоам виготовив мідні щити. Він передав їх під охорону начальників варти, що охороняли брами царського палацу.
11 Щоразу, коли цар йшов до Господнього Храму, то його охоронці брали ті щити, після чого повертали їх знову в будинок варти палацу.
12 Коли ж Ровоам цілковито упокорився, то Господній гнів відвернувся від нього, так що він не був остаточно знищений, адже і в Юдеї було щось хороше.
13 З часом цар Ровоам закріпився в Єрусалимі й владарював далі. Ровоам мав сорок один рік, коли зійшов на царський престол, і сімнадцять років владарював у Єрусалимі, – у місті, яке Господь обрав з усіх племен Ізраїлю, аби там перебувало Його Ім’я. А ім’я його матері – аммонійка Наама.
Смерть і поховання Ровоама
14 Ровоам чинив багато зла через те, що не скеровував свого серця, щоб постійно шукати Господа.
15 Всі інші діяння Ровоама, від перших й до останніх, описані у Спогадах Пророка Шемаї та в Літописі Ясновидця Іддо. Протягом усього часу між Ровоамом та Єровоамом точилась війна.
16 Ровоам спочив зі своїми батьками й був похований у Місті Давида. Після нього зійшов на престол його син Авія.