HISTORIA NASTĘPCÓW SALOMONA
Próby reform
1 Roboam udał się do Sychem, ponieważ do Sychem przybył cały Izrael, aby ustanowić go królem. 2 A Jeroboam, syn Nebata, gdy to usłyszał – a był on w Egipcie, dokąd uciekł przed królem Salomonem – wtedy wrócił z Egiptu. 3 Posłano bowiem i wezwano go, i przybył Jeroboam i cały Izrael, i mówili do Roboama: 4 Twój ojciec nałożył na nas ciężkie jarzmo, ale ty teraz uczyń lżejszą ciężką służbę twego ojca i twarde jarzmo, które na nas nałożył, a będziemy ci służyli. 5 On im odpowiedział: Przyjdźcie do mnie ponownie za trzy dni. I lud się rozszedł.
6 Wówczas król Roboam poradził się starszyzny, która służyła Salomonowi, jego ojcu, gdy ten jeszcze żył, i zapytał: Co mi radzicie odpowiedzieć temu ludowi? 7 Oni zaś mu powiedzieli: Jeśli będziesz dobry dla tego ludu i okażesz im życzliwość oraz będziesz przemawiał do nich łagodnymi słowami, to będą ci służyć przez wszystkie dni. 8 Lecz on odrzucił radę, której udzieliła mu starszyzna, i poradził się młodzieńców, którzy z nim wyrośli i stanowili jego otoczenie. 9 I zapytał ich: Co radzicie odpowiedzieć temu ludowi, który zwrócił się do mnie z taką prośbą: Uczyń lżejszym jarzmo, które nałożył na nas twój ojciec. 10 I młodzieńcy, którzy razem z nim wyrośli, powiedzieli mu: Tak powinieneś odpowiedzieć ludowi, który cię prosił: Twój ojciec uczynił ciężkim nasze jarzmo, ale ty uczyń je dla nas lżejszym. Ty zatem im odpowiesz: Mój mały palec jest grubszy niż biodra mego ojca. 11 Wprawdzie mój ojciec nałożył na was ciężkie jarzmo, ale ja jeszcze dołożę do waszego jarzma; mój ojciec karcił was biczami – a ja skorpionami.
12 Trzeciego dnia przyszedł Jeroboam i cały lud do Roboama zgodnie z nakazem króla, który powiedział: Wróćcie do mnie trzeciego dnia. 13 A król odpowiedział im szorstko. Król Roboam odrzucił radę starszyzny 14 i przemówił do nich według rady młodzieńców: Ciężkie jarzmo nałożono na was, lecz ja dołożę do niego; ojciec mój karcił was biczami – a ja skorpionami.
15 Król więc nie wysłuchał ludu, ponieważ takie było zrządzenie Boże, aby Pan wypełnił swoje słowo, które powiedział przez Achiasza z Szilo do Jeroboama, syna Nebata.
16 Cały Izrael zobaczył, że król go nie wysłuchał, i odpowiedział lud królowi:
Co mamy wspólnego z Dawidem?
Nie mamy dziedzictwa z synem Jessego!
Wszyscy do swoich namiotów, Izraelu!
A ty, Dawidzie, pilnuj swojego domu.
Odszedł więc cały Izrael do swoich namiotów.
17 Roboam zaś panował tylko nad tymi Izraelitami, którzy mieszkali w miastach judzkich. 18 Gdy król Roboam posłał Hadorama, który był przełożonym nad robotnikami przymusowymi, Izraelici obrzucali go kamieniami, aż zmarł. Król Roboam zaś wsiadł spiesznie na rydwan i uciekł do Jerozolimy.
19 W ten sposób Izrael oddzielił się od domu Dawida, aż do dnia dzisiejszego.
Поради для Ровоама
1 Ровоам подався в Сихем, оскільки, за традицією, в Сихемі зібрався весь Ізраїль, аби проголосити його царем.
2 Так сталося, що про це дізнався Єровоам, син Невата. Він був у Єгипті з того часу, як утік туди від царя Соломона . Отже, Єровоам повернувся з Єгипту.
3 Тому послали за Єровоамом і покликали його, після чого Єровоам разом з усім Ізраїлем звернулись до Ровоама з такими словами:
4 Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а тепер ти полегши тяжку службу, встановлену твоїм батьком, – оте його тяжке ярмо, яке він на нас наклав, – і ми будемо тобі служити.
5 А він їм відповів: Розійдіться на три дні, після чого повернетесь до мене знову! І люди розійшлися.
6 Тоді цар Ровоам порадився зі старійшинами, котрі ще урядували за його батька Соломона, коли той був живим, запитуючи: Як, на ваш розсуд, слід відповісти цьому народові?
7 Вони висловили йому таку пораду: Якщо ти сьогодні виявиш порозуміння до цього народу, будеш доброзичливим до них і говоритимеш до них лагідними словами, то вони служитимуть тобі протягом усього твого життя.
8 Але він знехтував порадою старійшин, яку вони йому давали, та почав радитись з молодими, – своїми ровесниками, що з ним виросли, й тепер з ним урядували.
9 Він запитав їх: А що би ви порадили відповісти цьому народові, який звернувся до мене з проханням полегшити ярмо, яке мій батько поклав на них?
10 А молоді люди, котрі виросли з ним, порадили йому, сказавши: Цьому народові, який висловив до тебе прохання полегшити ярмо, яке твій батько поклав на них, дай таку відповідь: Мій мізинець грубший за стегно мого батька!
11 Тож, якщо мій батько поклав на вас тяжке ярмо, то я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я каратиму вас скорпіонами !
12 Через три дні, коли Єровоам з усім народом знову прийшли до Ровоама, як цар і сказав їм, мовляв: Прийдіть до мене на третій день,
13 то цар розмовляв з ними дуже суворо, адже цар Ровоам відкинув пораду старійшин,
14 а відповів так, як порадили молоді люди, говорячи: Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я вас каратиму скорпіонами!
15 Таким чином цар не послухався народу, що й було передбачено Богом; отже, слово Господа, яке Він провістив через шілонійця Ахію до Єровоама, Неватового сина, збулося.
Увесь Ізраїль окрім Юдиного племені відвертається від Ровоама
16 Коли ж увесь Ізраїль зрозумів, що цар на них не зважає, то народ, відповідаючи цареві, проголосив: Що в нас спільного з Давидом?! Немає в нас спадщини із сином Єссея! Ізраїлю, повертайся до своїх наметів! А ти, Давиде, сам турбуйся за власний дім! Тож Ізраїльтяни розійшлися по своїх поселеннях.
17 Ровоам же почав владарювати над тими Ізраїльтянами, котрі мешкали в містах Юдеї.
18 Коли цар Ровоам послав до інших Ізраїльтян податківця Гадорама, який відповідав за примусові роботи, то вони закидали його камінням до смерті. Сам цар Ровоам ледве встиг ускочити на колісницю, і втік у Єрусалим.
19 Відтоді Ізраїль остаточно відпав від Давидового роду аж до сьогодні.