Господні звинувачення Ізраїля у їхніх гріхах
1 Послухайте слово Господнє, діти Ізраїля, тому що Господь висуває судовий позов проти мешканців землі, – адже немає ані правди, ані милосердя, ані пізнання Бога.
2 Клятвопорушення й обман, убивство, крадіж та перелюб поширюються, і кровопролиття йде за кровопролиттям.
3 Тому земля перебуває в жалобі й потерпає кожний її мешканець разом з польовими звірами, з небесними птахами, – і навіть гине в морі риба.
4 Однак ніхто нехай не оскаржує й не докоряє іншого. Бо твій народ подібний до того, хто сперечається зі священиком.
5 Сам священик спотикається вдень, а з ним уночі падає і пророк. Я погублю і твою матір (Ізраїль ).
6 Мій народ гине через брак пізнання. Оскільки ти відкинув пізнання, то і Я відкину тебе, щоб ти не був Моїм священиком. Як ти забув Закон твого Бога, так і Я забуду твоїх дітей.
7 Чим більше їх намножується, тим більше вони грішать проти Мене, тому їхню славу Я оберну в ганьбу.
8 Вони годуються з гріхів Мого народу і тому їхнім беззаконням вони тішаться .
9 Таким чином, однакова доля чекає як народ, так і священиків, – однаково Я всіх покараю за їхні лихі дороги, і відплачу за їхні вчинки.
10 Вони будуть їсти але не наситяться, вони чинитимуть розпусту, але від цього не зростатиме їхнє потомство, тому що вони занедбали Господа.
11 Розпуста, вино і міцні напої заволодіють їхніми серцями.
12 Мій народ шукає поради у свого дерев’яного ідола, – виходить, що дерев’яна палиця сповіщає людині майбутнє. Адже дух блудства їх зовсім звів з розуму і, чинячи розпусту, вони зраджують свого Бога.
13 Вони приносять жертви на гірських вершинах, кадять ладаном перед ідолом на пагорбах, – під дубом, тополею і теребінтом, оскільки від них приємна тінь. Тому то і стали ваші дочки розпусницями, – ваші невістки чинять перелюб.
14 Але Я каратиму не ваших дочок за розпусту, яку вони чинять, і не ваших невісток за перелюбство, оскільки ви самі усамітнюєтесь з розпусницями й приносите жертви з повіями в їхніх капищах, – тоді як народ, позбавлений здорового глузду, гине…
15 Якщо вже ти, Ізраїлю, блудуєш, то хоч би вже Юда не грішив! Він не повинен ходити в Ґілґал, прагнути до Бет-Авену й при цьому присягатися живим Господом.
16 Бо, якщо Ізраїль став упертим, як норовлива телиця, то хіба Господь може їх пасти як ягнят на розлогих луках?
17 Прилучився Єфрем до ідолів, – залиши його!
18 Звироднілі п’яниці, – вони цілковито віддаються розпусті, – та й провідники (захисники ) безмежно кохаються в безчесті.
19 Буревій підхопить їх на свої крила, і їм стане соромно за свої жертовники.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)