Обрізання чоловіків та святкування Пасхи у Ґілґалі
1 Так сталось, що всі аморейські царі, які правили на другому, тобто західному, боці Йордану, а також усі ханаанські царі, які правили на узбережжі Середземного моря, дізнались, що Господь осушив води Йордану перед Ізраїльтянами, поки вони переправлялись через ріку. Тому їхні серця охопив жах, і вони впали у відчай від страху перед Ізраїльтянами.
2 У той час Господь сказав Ісусові: Зроби кам’яні ножі, й удруге здійсни обрізання Ізраїльських синів.
3 Тож Ісус зробив ножі з каменю, і здійснив обрізання Ізраїльських синів біля Ґібеат-Гааралот (узгір’я ).
4 А причиною, за якої Ісус мав зробити обрізання всіх чоловіків, було: Всі боєздатні чоловіки, котрі вийшли з Єгипту, повмирали під час подорожі в пустелі, після їх виходу з Єгипту.
5 Увесь народ, який вийшов з Єгипту , був обрізаний, а всі ті, котрі народилися під час мандрівки пустелею, після виходу з Єгипту, – не були обрізані.
6 Адже протягом сорока років Ізраїльські сини ходили по пустелі, доки не померли всі люди, в тому числі й боєздатні чоловіки, котрі вийшли з Єгипту, оскільки виявились неслухняними до Господнього голосу. Тому Господь присягнувся, що вони не побачать землі, що тече молоком і медом, про яку Господь присягався їхнім батькам, що дасть її нам.
7 Тож замість них Він зростив їхніх синів, яким Ісус і здійснив обрізання, оскільки вони були необрізані, позаяк в дорозі їм не робили обрізання.
8 Так сталось, що після завершення обрізання усього народу вони залишались на місці в таборі, аж доки всі не видужали.
9 Тоді Господь сказав Ісусові: Сьогодні Я зняв з вас ганьбу Єгипту. Тому й досі те місце носить назву Ґілґал.
10 Отже, Ізраїльтяни отаборились у Ґілґалі, а ввечері чотирнадцятого дня того місяця, на Єрихонських полях, вони святкували Пасху.
11 Наступного дня після Пасхи вони споживали врожай землі, – опрісноки й пряжене в той день зерно.
12 Як тільки вони почали споживати плоди землі, на другий день манна перестала падати. Отже, з того часу не було більше манни для Ізраїльтян, і того року вони харчувались плодами ханаанської землі.
Ісус Навин і Вождь Господнього війська
13 Якось, коли Ісус був неподалік Єрихона, то, звівши свої очі, він побачив чоловіка, котрий стояв перед ним, з оголеним у своїй руці мечем. Підійшовши до нього, Ісус запитав його: Ти належиш до нас, чи до наших ворогів?
14 А Той відповів: Ні, Я – Вождь Господнього війська і тепер Я прийшов сюди. Тоді Ісус, впавши долілиць, поклонився і сказав Йому: Що мій Владика накаже Своєму слузі?
15 Вождь Господнього війська промовив до Ісуса: Зніми взуття з твоїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, святе! Тож Ісус так і вчинив.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)