Рут зустрічає Боаза
1 Ноемі мала родича по лінії свого чоловіка, з родини Елімелеха, на ім’я Боаз. Він був впливовою і заможною людиною.
2 Якось моавійка Рут сказала Ноемі: Дозволь мені піти на поле й збирати колоски за тим, у кого в очах я побачу прихильність. А вона їй відповіла: Іди, донечко моя!
3 Отже, вона пішла, й, прийшовши на поле, збирала колоски за женцями. Так сталось, що вона потрапила на ділянку поля, що належала Боазу, який був з родини Елімелеха.
4 Прийшов із Вифлеєма й сам Боаз, і привітав женців: Господь з вами! А вони йому відповіли: Нехай тебе благословить Господь!
5 Тоді Боаз запитав свого слугу, відповідального за женців: Чия ця молодиця?
6 Відповідаючи, слуга, поставлений над женцями, сказав: Ця молодиця – моавійка, котра повернулася з Ноемі з моавських полів.
7 Вона мене запитала: Чи можу я, з вашої ласки, збирати колоски? Я буду визбирувати за женцями поміж снопами! Тож від самого ранку, як тільки прийшла, і дотепер працює й додому не відходила.
8 Тоді Боаз промовив до Рут: Послухай, дочко моя, не ходи на інше поле збирати колоски, не відходь звідси, а залишайся тут з моїми дівчатами!
9 Дивись уважно на те поле, де женці жатимуть, і ходи за ними. Адже я звелів своїм слугам, аби тебе не чіпали, а коли будеш відчувати спрагу, то підходь до глеків і пий воду, яку черпають мої слуги.
10 Почувши таке , вона впала перед ним долілиць, поклонилася до землі й сказала йому: Чим я заслужила таку твою прихильність, що ти звернув на мене увагу, хоч я й чужоземка?
11 А Боаз, відповідаючи, сказав їй: Мені докладно розповіли про все, що ти вчинила задля своєї свекрухи після смерті твого чоловіка, а також про те, що ти залишила свого батька, свою матір і свою батьківщину, де ти народилась, і пішла до народу, якого ти раніше зовсім не знала.
12 Тож нехай Господь винагородить твій добрий учинок, і нехай та твоя винагорода буде повною від Господа, Бога Ізраїлю, до Якого ти прибула, аби знайти захист під Його крилами.
13 Вона відповіла: Який же ти милостивий до мене, мій володарю, адже ти мене дуже потішив, щиро промовляючи до серця твоєї слугині, хоч я не можу зрівнятися з жодною з твоїх слугинь.
14 В обідню пору Боаз їй сказав: Підійди сюди та з’їж хліба, вмочаючи свій шматок у винному квасі. Тож вона сіла біля женців, а він подавав їй пряжене зерно. Вона наїлась досита, й навіть ще залишилось.
15 І Рут піднялася, аби далі збирати колоски, а Боаз дав вказівку своїм слугам, наказуючи: Нехай збирає колосся й між снопами; не кривдіть її!
16 Навпаки, підкидайте їй колоски, – з того, що зібрали, залишайте й нехай підбирає; не дорікайте їй!
17 Тож вона збирала колоски на полі аж до вечора. Коли ж вона змолотила те, що зібрала, то виявилось близько ефи ячменю.
18 Забравши зерно, Рут пішла до міста, й показала все, що назбирала, свекрусі. Потім вийняла й дала їй те, що залишилося у неї з їжі після того, як вона досита наїлась.
19 Тоді свекруха запитала її: Де ти сьогодні збирала колосся, і де працювала? Нехай буде благословенний той, хто виявив до тебе прихильність! Рут розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, й додала: Ім’я чоловіка, на полі якого я сьогодні працювала, Боаз.
20 Тоді Ноемі сказала до своєї невістки: Нехай благословить його Господь, Котрий не позбавляє Свого милосердя ні живих, ні мертвих. Після цього Ноемі розповіла невістці: Цей чоловік є нашим найближчим родичем-викупителем .
21 Тоді Рут-моавійка додала: А ще він мені сказав: Залишайся з моїми слугами, аж доки не закінчаться в мене жнива.
22 А Ноемі промовила до своєї невістки Рут: Добре, моя доню, що ти працюватимеш з його служницями, бо на іншому полі могли б тебе скривдити.
23 Отже, Рут приєдналася до служниць Боаза, збираючи колоски, аж доки не закінчились жнива ячменю, а також і жнива пшениці. Мешкала вона зі своєю свекрухою.