1 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
2 Скажи Елеазарові, синові Аарона-священика, щоб він позбирав кадильниці зі згарища, а жар розкидав, бо освятилися
3 кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І викуйте з них тонкі пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед Господнє лице, тому вони освятилися і стали ознакою для Ізраїльських нащадків.
4 Священик Елеазар взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони перекували їх на пластинки покриття для жертовника.
5 Вони є нагадуванням Ізраїльтянам, аби ніхто сторонній, котрий не є нащадком Аарона, не приступав для кадіння ладаном перед Господом, і щоб з ним не сталося так, як з Кореєм і його угрупованням, – як і сказав йому Господь через посередництво Мойсея.
Нові нарікання народу
6 А наступного дня вся громада Ізраїльських нащадків нарікала на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви знищили Господній народ!
7 І, коли громада зібралася, висловлюючи незадоволення Мойсеєм та Аароном, то ті направились до Намету Свідчення, як його покрила хмара, і з’явилася Господня слава.
8 Мойсей та Аарон вийшли до переду Намету Свідчення.
9 І Господь заговорив до Мойсея, кажучи:
10 Відійдіть від цієї громади, і Я знищу їх в одну мить! Вони ж упали долілиць.
11 Тоді Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип ладану, та поспішай в табір, і вчини за них покуту, адже спалахнув Господній гнів, і почалась поразка.
12 Взяв Аарон кадильницю , як звелів йому Мойсей, і побіг у середину зібраних, де вже почалося ураження людей. Він насипав у кадильницю ладану й почав здійснювати покуту за народ,
13 стоячи між мертвими та живими. І пошесть припинилася.
14 Проте тих, котрі померли під час пошесті, було чотирнадцять тисяч сімсот, окрім тих, котрі померли через Корея.
15 Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в Намет Свідчення, і ураження остаточно припинилось.
Посох Аарона розцвів на свідчення Божого вибору
16 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
17 Звернись до Ізраїльських нащадків, і візьми в них по одному посоху з кожного роду по батьківській лінії, від усіх їхніх старійшин за їхніми родами по батьківській лінії – дванадцять посохів. Ім’я кожного з них напиши на його посоху.
18 Ім’я Аарона напишеш на посоху Левія, оскільки має бути лише один посох від голови роду по батьківській лінії.
19 І покладеш їх в Наметі Свідчення, перед Ковчегом Свідоцтва, де Я зустрічаюся з тобою.
20 Станеться так , що посох чоловіка, якого Я обираю, розквітне. Таким чином Я зупиню нарікання Ізраїльтян, які постійно нарікають на вас.
21 Мойсей сказав про це Ізраїльтянам. Всі їхні старійшини віддали йому свої посохи, – по одному посоху від кожного старійшини покоління – згідно з їхніми родами по батьківській лінії, дванадцять посохів. Посох Аарона також був серед їхніх посохів.
22 Мойсей поклав усі посохи перед Господом у Наметі Свідчення.
23 Коли ж наступного дня Мойсей увійшов у Намет Свідчення, виявилось, що розцвів посох Аарона з роду Левія! Він пустив пагінці, зацвів квітами й навіть уродив мигдалеві горіхи.
24 Мойсей виніс усі посохи від Господньої присутності до всіх Ізраїльських нащадків; вони їх оглянули, і кожний узяв свій посох.
25 Тоді сказав Господь до Мойсея: Поклади посох Аарона перед Ковчегом Свідчення на зберігання, як ознаку для бунтівних дітей, щоб припинилось їхнє нарікання на Мене, і вони не померли!
26 Мойсей зробив так, – як заповів йому Господь, так він і зробив.
27 Якось звернулись Ізраїльтяни до Мойсея і сказали: Ось ми гинемо, пропадаємо, ми всі помремо.
28 Кожен, хто лише наблизиться до Господнього Намету, гине. Невже ми усі маємо померти?
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)