Юда та Тамара
1 Так сталося у той час, що Юда відійшов від своїх братів і завітав до одного чоловіка, адулламійця, на ім’я Хіра.
2 Там Юда побачив дочку одного ханаанця, якого звали Шуа, взяв її собі за дружину і увійшов до неї.
3 Вона завагітніла й народила сина, якого він назвав: Ер.
4 Знову жінка завагітніла, народила сина і назвала його Онаном.
5 Згодом народила ще одного сина і дала йому ім’я: Шела. Це відбувалось, коли Юда жив у Кезиві.
6 І взяв Юда дружину для свого первенця Ера, на ім’я Тамара.
7 Але Ер, Юдин первенець, був лихий в очах Господа, і Господь убив його.
8 Тому Юда сказав Онанові: Увійди до дружини свого брата і, як брат її чоловіка, виконай свій обов’язок щодо неї, – подбай , аби у твого брата були нащадки.
9 Знав Онан, що нащадки будуть не його, тому коли він сходився з дружиною свого брата, випускав сім’я зовні, щоб не дати нащадка своєму братові.
10 Не сподобався Господеві його поганий учинок, тому Він знищив і його.
11 Тоді Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Шела. Сам же думав: Щоби часом не помер і цей, як його брати. Тож пішла Тамара і оселилася в домі свого батька.
12 Минуло багато часу, і померла Юдина дружина, дочка Шуа. Як скінчились дні жалоби і Юда утішився, то пішов разом зі своїм другом Хірою-адулламійцем в Тімну, до тих, що стригли його овець.
13 Про це сповістили Тамарі, кажучи: Твій свекор іде в Тімну стригти своїх овець.
14 Вона ж, скинувши з себе удовиний одяг і покрившись наміткою , сіла при брамі в Енаїмі, що при дорозі до Тімни. Тамара знала, що Шела виріс, але вона не була віддана йому за дружину.
15 Побачивши її, Юда подумав, що це повія, оскільки її обличчя було покрите.
16 Він завернув до неї з дороги, сказавши: Дозволь мені ввійти до тебе. Юда не впізнав, що це його невістка. Вона ж сказала: Що ти мені даси за те, що ввійдеш до мене?
17 Він відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: Погоджуюся за умови, що залишиш мені заставу, доки не пришлеш козеняти .
18 Він запитав: Що маю дати тобі в заставу? Вона відповіла: Твою печатку, пояс і палицю, що в твоїй руці. Він усе це дав їй і ввійшов до неї. Вона ж завагітніла від нього.
19 Після цього вона встала, пішла додому , скинула з себе свою намітку і знову покрила себе одягом удівства.
20 Щоб забрати свою заставу, Юда послав до жінки козеня через свого друга-адулламійця, однак той її не знайшов.
21 Він запитав місцевих людей: Де та повія, котра була в Енаїмі при дорозі? Вони ж відповіли: Тут не було жодної повії.
22 Повернувшись до Юди, друг сказав: Не знайшов я її. А місцеві чоловіки сказали, що в них немає жодної повії.
23 А Юда сказав: Нехай собі тримає, аби лише нас не висміяли. Я таки посилав це козеня, але ти її не знайшов.
24 Через якихось три місяці Юді повідомили, стверджуючи: Твоя невістка Тамара впала в блуд і завагітніла через розпусту. А Юда сказав: Нехай виведуть її і спалять.
25 Коли ж її вели, вона послала до свого свекра сказати: Я завагітніла від чоловіка, якому належать ці речі. Впізнавай, – сказала вона, – чиї то печатка, пояс і палиця?
26 Впізнав усе це Юда і сказав: Тамара виявилася справедливішою за мене, оскільки я не дав її моєму синові Шелі. Та й він уже більше не сходився з нею.
27 Коли надійшов час народжувати, виявилося, що в її лоні близнята.
28 Так сталося, що під час родів перший з них висунув ручку. Тож повитуха взяла та й пов’язала на цю ручку червону нитку, говорячи: Цей мав би вийти першим.
29 Але коли він втягнув свою ручку назад, то з’явився його брат. Вона сказала: Як же ти прорвався попереду? І він отримав ім’я: Перец.
30 Після нього вийшов його брат, який мав на своїй ручці червону нитку. Цей був названий Зерахом.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)