Амнон і Тамара
1 Після цього сталась неприємна подія . У Давидового сина Авесалома, була вродлива сестра на ім’я Тамара, в яку закохався інший син Давида, Амнон.
2 Амнон дуже страждав через це, так що аж захворів з приводу своєї сестри Тамари, адже вона була ще дівчиною, і Амнон ніяк не наважувався щось їй заподіяти.
3 Але в Амнона був приятель на ім’я Йонадав, син Давидового брата Шіми. Йонадав був дуже лукавою й хитрою людиною.
4 Він запитав Амнона : Чому це ти, царевичу, з кожним днем все марнієш? Невже ти не розповіси мені? Амнон йому відповів: Я закохався в сестру свого брата Авесалома, Тамару.
5 І Йонадав йому порадив: Лягай на своє ліжко і вдавай із себе хворого, і коли твій батько прийде тебе відвідати, то скажи йому: Нехай би прийшла моя сестра Тамара й нагодувала мене їжею, яку приготує прямо переді мною, так, щоб я бачив, і міг попоїсти з її рук!
6 Отже, Амнон ліг і вдав із себе хворого. А коли прийшов цар, аби його відвідати, Амнон попросив царя: Нехай прийде моя сестра Тамара і спече переді мною два млинці, то я з’їв би з її рук!
7 Тож Давид послав до помешкання Тамари, аби їй сказали: Піди в дім твого брата Амнона й приготуй йому їжу!
8 І Тамара пішла в дім свого брата Амнона, в той час як він лежав у ліжку. Вона взяла муки, замісила тісто, й спекла перед його очима, приготувавши млинці.
9 Потім взяла сковорідку й поставила її перед Амноном; але він відмовився їсти, сказавши: Нехай вийдуть від мене всі! І всі вийшли від нього.
10 Тоді Амнон сказав до Тамари: Принеси їжу в кімнату, і я споживатиму з твоїх рук! Тамара взяла млинці, які спекла, й принесла своєму братові Амнону, в кімнату.
11 І коли вона подавала йому їсти, він вхопив її в обійми і сказав їй: Ходи й лягай зі мною, моя сестро!
12 Але вона йому відповіла: Ні, мій брате, не ганьби мене, адже такого не можна робити в Ізраїлі! Не чини такого божевілля!
13 Зрештою, куди я піду зі своїм безчестям? Так само й ти станеш, як один з негідників в Ізраїлі! Краще вже поговори з царем, а він мене тобі не відмовить!
14 Але він не захотів її слухати, а взяв силою і, зґвалтувавши, зганьбив її.
15 Після цього вона стала Амнону огидною, – він її дуже зненавидів, і ця його ненависть була сильнішою за те кохання, яке раніше відчував до неї. Тому сказав їй Амнон: Вставай і йди геть!
16 Але вона йому сказала: Ні, мій брате , адже коли ти проженеш мене, то це буде ще більший злочин, ніж той, який ти заподіяв мені! Але він не захотів навіть слухати її,
17 а покликав юнака, який йому прислугував, і наказав: Прожени її геть від мене, та замкни за нею двері!
18 На ній же був оздоблений прикрасами одяг , оскільки так одягалися цареві дочки за свого дівоцтва. Слуга Амнона вивів її геть і замкнув за нею двері.
19 Тамара посипала попелом свою голову, розірвала свій оздоблений одяг, і, вхопившись руками за свою голову, вона йшла й голосила.
20 Зустрівши сестру , її брат Авесалом запитав її: Чи часом не був з тобою твій брат Амнон? Тож тепер, моя сестро, мовчи, адже він – твій брат! Не бери цього так близько до серця! Отже, засмучена і самотня Тамара залишилась у домі свого брата Авесалома.
21 Дізнавшись про всі ці події, цар Давид дуже запалав гнівом .
22 Що ж до Авесалома, то він не розмовляв з Амноном ні про погане, ні про добре, оскільки Авесалом зненавидів Амнона за те, що той збезчестив його сестру Тамару.
Авесалом вбиває Амнона
23 Так сталося, що через два роки, коли в Авесалома стригли овець у Баал-Хацорі, що неподалік наділу Єфрема, то Авесалом запросив усіх царських синів.
24 Авесалом також прийшов до царя, і сказав: Ось у твого слуги стрижуть овець, – тож, будь ласка, царю, завітай зі своєю свитою до твого слуги.
25 Але цар відповів Авесаломові: Ні, мій синку, ми не можемо всі піти, аби тебе не обтяжувати. І хоч той наполягав, проте Давид відмовився йти, і благословивши, відіслав його .
26 Тоді Авесалом сказав: Якщо вже так, то нехай піде з нами мій брат Амнон. А цар сказав йому: А для чого він має йти з тобою?
27 Але Авесалом наполягав на своєму, тому цар відпустив з ним Амнона та інших царських синів.
28 Авесалом наказав своїм слугам, говорячи: Вважайте, щойно Амнонові стане весело від вина, я скажу вам: Вбийте Амнона! Тоді ви вб’єте його! Не бійтесь, адже це мій вам наказ. Будьте відважними і покажіть себе синами хоробрих!
29 Тож слуги Авесалома вчинили з Амноном так, як наказав Авесалом. Після цього всі інші царські сини підхопились, сіли кожен на свого осла, та з поспіхом повтікали.
30 Але сталося так, що поки вони були ще в дорозі, Давидові сказали, що Авесалом повбивав усіх царських синів, не залишивши живим жодного.
31 Тому цар устав, розірвав свій одяг та впав на землю; так само й усі його слуги, також у розірваних одежах стояли навколо нього.
32 Але Йонадав, син Давидового брата Шіми, сказав: Нехай мій володар не вважає, що загинули всі юнаки, царські сини, тому що вбитий лише Амнон! Адже Авесалом прийняв таке рішення ще в той день, коли Амнон збезчестив його сестру Тамару.
33 Тож нехай мій володар, цар не бере так близько до серця отриманої вістки, вважаючи, що загинули всі царські сини, – бо, найімовірніше, загинув тільки Амнон.
Авесалом тікає до Гессуру
34 Тим часом Авесалом утік. Слуга, що стояв на варті, підвівши свої очі, побачив багато людей, котрі рухались дорогою, спускаючись по схилу гори.
35 Тоді Йонадав промовив до царя: От і повертаються царські сини, – як говорив я, твій слуга, саме так і є .
36 Щойно він закінчив говорити, якраз прибули царські сини, котрі плакали та голосили. Голосно заридав разом з усіма своїми слугами і сам цар.
37 Утікши, Авесалом прибув до гессурського царя Талмая, Аммігудового сина. Давид же оплакував свого сина щодня.
38 Втікши, Авесалом прибув до Гессуру й перебував там три роки.
39 За той час цар Давид перестав гніватись на Авесалома, оскільки затих біль втрати сина Амнона.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)