Йосія святкує Пасху
1 Йосія справив у Єрусалимі Пасху для Господа. Як і належало, чотирнадцятого дня першого місяця приготували пасхальне ягня.
2 Він відновив і діяльність священиків у відповідності з їхніми посадами, заохочуючи їх до служіння в Господньому Храмі.
3 Йосія звернувся також і до левітів, котрі навчали весь Ізраїль, і були посвячені Господу: Поставте святий Ковчег у Храмі, який збудував Ізраїльський цар Соломон, син Давида. Немає необхідності носити його на плечах. Відтепер служіть Господу, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлю!
4 Будьте готові до служіння за вашими батьківськими родинами та за вашими чергами, згідно з постановою Ізраїльського царя Давида, і за приписом його сина Соломона,
5 і станьте в Святилищі за вашими поділами батьківських родин з вашими братами, – синами народу, відповідно до левітського родинного поділу.
6 Заріжте Пасхальне ягня і освятіться! Будьте готові прислуговувати вашим братам, аби й вони чинили за Господнім словом, переданим за посередництвом Мойсея.
7 Йосія зі свого власного майна дав, як Пасхальну жертву для свого народу і всіх інших присутніх там людей, ягнят і козлят загальною кількістю тридцять тисяч, а також три тисячі тельців.
8 Так само і його можновладці дали добровільні пожертви народові, священикам і левітам. Зокрема, Хілкія, Захарія та Єгіїл, керівники Божого Храму, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі шістсот дрібної худоби й триста тельців.
9 Не залишились осторонь і начальники левітів, – Кенанія та його співбрати: Шемая і Натанаїл, Хашавія, Єіїл і Йозавад, – подарувавши левітам на пасхальні жертви п’ять тисяч дрібної худоби і п’ятсот тельців.
10 Коли закінчилась підготовка до служіння, священики зайняли свої місця, як і левіти, згідно зі своїми чергами. За царським наказом
11 вони почали різати Пасхальні ягнята. Священики брали з рук левітів кров, і нею кропили, в той час як левіти здирали з жертв шкури .
12 Всіх тварин, призначених на жертвоприношення розподілили, аби потім розділити між окремими групами людей за батьківськими родинами, щоб вони принесли їх у жертву для Господа, як написано в книзі Мойсея. Те саме було зроблене з тельцями.
13 Згідно з приписом, Пасхальне ягня пекли на вогні, тоді як інші священні жертви варили в казанах, у котлах і в горнятках, після чого з поспіхом роздавали, обслуговуючи всіх людей.
14 Після цього левіти готували м’ясо жертв для себе і священиків, оскільки священики, як нащадки Аарона, були зайняті принесенням жертв всепалень, а також спаленням жиру до самої ночі. З цієї причини левіти готували їжу собі та священикам, нащадкам Аарона.
15 Те саме і відносно співаків, нащадків Асафа: вони стояли на своїх місцях, виконуючи свої обов’язки згідно з постановою Давида, Асафа, Гемана та Єдутуна, ясновидця царя. Також і придверники всіх дверей, – вони незмінно виконували свої обов’язки, оскільки їм не можна було залишати свою святу службу. Тому і для них їхні брати-левіти готували пасхальне м’ясо .
16 Саме так у той день було відновлене Господнє служіння, аби з того часу, за наказом царя Йосії, так відзначали Пасху і звершували жертви всепалення на Господньому жертовнику постійно.
17 У той час Ізраїльтяни, котрі тоді там перебували, справляли Пасху і свято опрісноків протягом семи днів.
18 Такої Пасхи, як ця, в Ізраїлі не відзначали з часу пророка Самуїла; жоден Ізраїльський цар не відзначав Пасху так, як та, яку відзначив Йосія, разом зі священиками, левітами, всіма Юдеями та Ізраїльтянами, які туди прибули, як і з тими, котрі мешкали в Єрусалимі,
19 Ця Пасха справлялась у вісімнадцятому році владарювання Йосії.
Загибель Йосії у битві з Нехо
20 Після всіх тих подій, коли Йосія відновив служіння в Храмі, єгипетський цар Нехо пішов війною на Каркеміш, що над Євфратом, але Йосія виступив йому назустріч.
21 Нехо послав до нього послів з такими словами: Що мені до тебе, Юдейський царю, адже зараз я вирушив не проти тебе, а проти тих, з ким я в стані війни. Бог мені звелів поспішати!? Ти ж не протидій Богові, Котрий зі мною, щоб часом Він тебе не знищив!
22 Але Йосія не відступив від нього, а переодягнувся, аби з ним виступити в бій, – він не звернув уваги на слова Нехо, що походили від Бога, й розпочав битву в долині Меґіддо.
23 Цар Йосія був поранений стрілами лучників і сказав своїм слугам: Винесіть мене звідти, бо я тяжко поранений!
24 Тож його слуги зняли його з бойової колісниці і поклали його на іншу колісницю, яка також належала йому, й повезли його до Єрусалима, де він помер і був похований у гробниці своїх прабатьків. Уся Юдея та Єрусалим оплакували Йосію.
25 Навіть Єремія склав жалібну пісню про Йосію. Ще й досі співаки та співачки оспівують Йосію. Це ввійшло в ритуал у Ізраїлі, – і вона записана в Піснях Жалоби.
26 Усі інші події щодо владарювання Йосії, його благородні вчинки вірності Господньому Закону,
27 від початку й до кінця, описані в Книзі Ізраїльських та Юдейських Царів.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)