Господь помилує та поверне Свій народ
1 І все ж кількість Ізраїлевих нащадків буде численною, як морський пісок, якого не можливо ні виміряти, ні полічити, – і на тому місці, де їм сказано: Ви – не Мій народ, – будуть про них говорити: Діти живого Бога.
2 Тоді зберуться разом – нащадки Юди та Ізраїлеві нащадки, поставлять над собою одного керівника і вирушать з краю (неволі ), бо цей день буде великим у Єзреела.
3 І скажете своїм братам: Мій народ (Аммі ), а вашим сестрам: Помилувана (Рухама ).
Образ розпусної дружини
4 Тож судіться з вашою матір’ю, оскаржуйте її, тому що вона більше Мені не дружина, а Я – не її чоловік! Нехай відкине зі свого обличчя ознаки своєї розпусти і свої груди не виставляє задля перелюбу,
5 бо інакше Я її роздягну догола і виставлю її такою, як вона була в день свого народження. Я її уподібню пустелі, – перетворю її на суху землю, та заморю її спрагою.
6 Дітей її також не помилую, бо вони – діти розпусти.
7 Адже їхня матір чинила розпусту, – завагітнівши ними, повелась безсоромно, оскільки говорила: Піду за моїми коханцями, бо вони дають мені хліб та мою воду, мою вовну та мій льон, мою олію та мої напої.
8 Саме тому Я перегороджую її дорогу терниною, – відгороджу її, наче стіною, так, що вона не знаходитиме своїх стежок.
9 Вона кинеться за своїми коханцями, але не дожене їх, шукатиме, та їх не знайде. Тоді скаже: Піду та повернуся до мого першого чоловіка, бо мені з ним жилось краще, ніж тепер!
10 Проте вона так і не зрозуміла, що це Я давав їй пшеницю, вино та олію, – обдаровував її сріблом та золотом, з яких вона виготовляла Ваалів.
11 Тому певного часу Я назад заберу Мою пшеницю та Моє вино, – заберу Свою вовну і Свій льон, яким вона покривала свою голизну.
12 Тоді відкрию її сором перед очима її коханців, і ніхто її не врятує з Моєї руки.
13 Позбавлю її усіх веселощів, її свят, її новомісяч, її субот та всіх її урочистостей.
14 Спустошу її виноградники та її фігові сади, про які говорила: Це мої подарунки, які мені давали мої коханці! Тож Я перетворю їх (сади ) на ліс, і їх пожиратимуть польові звірі.
15 Я їм помщуся за всі дні Ваалів, яким вона кадила, і, прикрашаючи себе сережками та намистом, ходила за своїми коханцями, – тоді як Мене вона забула, – каже Господь.
16 І все ж Я її вмовлю й поведу її в пустелю та говоритиму до її серця,
17 і дам їй там її виноградники, а з долини Ахор відкрию браму надії, – і вона там розмовлятиме зі Мною, як за днів своєї молодості, як у день, коли вона виходила з єгипетського краю.
18 Так станеться, що того дня, – говорить Господь, – ти звертатимешся до Мене : Мій чоловіче! – і більше не називатимеш Мене: мій Ваале!
19 Я усуну з її уст імена ваалів, так що їхніх імен вона більше не згадуватиме.
20 У той час Я укладу задля них Заповіт з польовими звірами, з небесними птахами та з плазунами землі, – а лук, меч і війну знищу з землі й учиню так, щоб вони почували себе в безпеці.
21 Я заручу тебе з Собою навіки, – візьму тебе Собі на засадах справедливості й права, милосердя й любові.
22 Я заручу тебе Собі у вірності, – і ти пізнаєш Господа.
23 Тоді буде так, що Я постійно відповідатиму, – каже Господь, – Я відповідатиму небесам, а вони відповідатимуть землі.
24 Земля ж відповідатиме пшеницею, вином та олією. Усе це буде відповіддю Єзреелеві .
25 Я посію його (Єзреел-Ізраїль ) Собі на землі, – Непомилувану (Ло-Рухаму ) помилую, а не Моєму народу (Ло-Аммі ) скажу: Ти – Мій народ! А він відповідатиме: Ти – мій Бог.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)