Вказівки Давида Соломону щодо будівництва Храму
1 Якось Давид зібрав у Єрусалим усіх можновладців Ізраїлю, – начальників племен та керівників черг (змін), що були на службі в царя, а також військових тисячників і сотників, управителів всіх володінь і худоби царя, своїх синів, царедворців-євнухів і всіх хоробрих витязів та воїнів.
2 Підвівшись цар Давид, стоячи, промовив: Послухайте мене, мої брати, і мій народе! Усім серцем я хотів побудувати постійний Храм для перебування в ньому Ковчега Господнього Заповіту і як підніжок для ніг нашого Бога; я навіть підготував усе необхідне для будівництва.
3 Але Бог мені сказав: Не ти будуватимеш Мені Храм, оскільки ти – воїн, який проливав кров!
4 І все ж Господь, Бог Ізраїлю, з усієї родини мого батька вибрав мене, аби я, скільки мого віку, був царем над Ізраїлем. Отже, з племені Юди Він визначив володаря, а з Юдиного роду – родину мого батька; з-посеред синів мого батька уподобав обрати мене царем над усім Ізраїлем.
5 З усіх моїх синів, – а Господь дав мені багато синів, – Він обрав мого сина Соломона, щоб зійшов на царський престол Господнього царства, тобто Ізраїлю.
6 Зокрема Він мені сказав: Твій син Соломон збудує Мій Храм і Мої двори, адже Я його обрав собі за сина, а Я буду йому Батьком!
7 Я зміцню його царство на весь його вік, якщо він буде стійким у дотриманні Моїх Заповідей та Моїх постанов, як це є сьогодні.
8 Тепер же у присутності всього Ізраїлю, тобто Господньої громади, пам’ятаючи, що мене чує наш Бог, нагадую вам : Дотримуйтесь і виконуйте всі Заповіді Господа, Бога вашого, щоб і ви надалі володіли цією доброю землею й передавали її у спадщину своїм дітям повіки.
9 А ти, мій сину, Соломоне, незмінно пам’ятай Бога твого батька й служи Йому щирим серцем та відданою душею, адже Господь випробовує всі серця і знає навіть потаємні думки. Якщо ти шукатимеш Його, то Він відкриється тобі, але якщо залишиш Його, то Він відкине тебе назавжди.
10 Відтепер пам’ятай, що тебе обрав Господь, аби збудувати Йому Храм як Його Святилище. Будь мужнім і берись за діло!
11 Потім Давид дав своєму сину Соломону креслення притвору й самого Храму, інших будівель, його скарбниць, його верхніх світлиць, внутрішніх кімнат і приміщення для Ковчегу Заповіту,
12 а також зображення усього, як Він собі уявляв, – дворів Господнього Храму і всіх навколишніх кімнат, скарбниць Божого Храму та скарбниць для святих дарів.
13 Він розповів про кімнати для почергових священиків і левітів, відповідальних за різні справи, пов’язані зі служінням у Господньому Храмі, й за комори для різного посуду та прилади в служінні у Господньому Храмі;
14 про виготовлення предметів із золота, вказавши при цьому вагу золота для кожного посуду і приладдя для різних видів служіння, а також вагу срібла для кожного посуду й іншого приладдя для різних видів служіння.
15 Вказав і вагу золота на кожен свічник та на кожну золоту лампадку, зокрема; так само – вагу срібла на кожен свічник та на кожну його лампадку, зокрема, у відповідності з їх службовою необхідністю.
16 Вказав і вагу золота на столи для Виставних хлібів і, зокрема, на кожен стіл, а також срібло на срібні столи;
17 на вилки кропильниці, вмивальниці, на чаші та келихи, – усе з чистого золота, вказавши вагу кожної золотої речі, як і на срібний посуд, – за належною вагою на кожну посудину.
18 Вказав і вагу чистого золота на жертовник для кадіння, взірець колісниці, тобто двох золотих херувимів, які своїми розпростертими крилами затінюватимуть Ковчег Господнього Заповіту.
19 Всі ці вказівки, – наголосив Давид Соломонові , – були записані мною, коли була на мені рука Господа. Він допоміг мені зрозуміти весь план майбутніх звершень, щоб передати тобі .
20 Нарешті Давид сказав своєму сину Соломонові: Будь мужнім і сильним, охоче берись за діло! Не бійся й не будь легкодухим, адже з тобою Сам Господь Бог; мій Бог не відмовить тобі й не залишить тебе, аж доки не завершиш усієї роботи для початку служіння в Господньому Храмі!
21 А ось черги (зміни ) священиків та левітів для кожного служіння в Божому Храмі. Є в тебе і чимало охочих послужити своєю мудрістю та вмінням у кожному ділі; так само й можновладці та весь народ з готовністю відгукнуться на всі твої накази.