1 Тоді було Господнє слово до Єгу, сина Ханані, щодо Бааші такого змісту:
2 Я тебе підняв із пороху й поставив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, але ти пішов слідами Єровоама, і далі впроваджуючи в гріх Мій Ізраїльський народ, аби їхніми гріхами викликати Мій гнів.
3 Тому Я змету з землі й Баашу, як і весь його рід; Я вчиню з твоїм родом так само, як з нащадками Єровоама, Неватового сина.
4 Хто з покоління Бааші помре в місті, того з’їдять пси, а хто помре в полі, того склюють небесні птахи!
5 Що ж до інших оповідей про Баашу, а також про його діяльність і подвиги записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
6 І спочив Бааша, приєднавшись до своїх батьків, – його поховали в Тірці. Після нього зійшов на царський престол його син Ела.
7 Але Господнє слово через Єгу, сина Ханані, що було вироком проти Бааші, стосувалось його нащадків, адже все те зло, яке він учинив перед Господом, мало сповнитись, оскільки він учинками своїх рук також викликав Його гнів. Він сам уподібнився до роду Єровоама, за що він (Бааша ) цілковито знищив його…
Ела – цар Ізраїля
8 Отже, у двадцять шостому році Юдейського царя Аси, став царем над Ізраїлем у Тірці Ела, син Бааші, й владарював два роки.
9 Однак проти нього вчинив змову його слуга Зімрі, начальник половини військових колісниць. І, коли одного разу в Тірці Ела на бенкеті в домі Арци, управителя палацу в Тірці, напився до повного сп’яніння,
10 Зімрі увійшов і вразив його на смерть, ставши замість нього царем. Це відбулось у двадцять сьомому році Юдейського царя Аси.
11 І щойно він (Зімрі ) зацарював, зійшовши на царський престол, сталося так, що він знищив увесь рід Бааші, не залишивши від нього жодного нащадка чоловічої статі .
12 Отже, Зімрі вигубив увесь рід Бааші, як і передбачив Господь у Своєму слові, яке Він провістив щодо Бааші через пророка Єгу,
13 за всі гріхи Бааші та гріхи його сина Ели, які вони робили, і які стали причиною гріха безглуздого ідолопоклонства , що викликало гнів Господа, Бога Ізраїлю.
14 Усі інші оповіді про Елу та його діяння записані в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
Зімрі – цар Ізраїля
15 Зімрі зійшов на царський престол у двадцять сьомому році Юдейського царя Аси, але владарював у Тірці лише сім днів. У той час військо Ізраїлю тримало в облозі филистимське місто Ґіббетон.
16 Коли до війська у таборі дійшла вістка, що Зімрі учинив змову та вбив царя, то в той же день військові в таборі проголосили царем над усім Ізраїлем командувача Ізраїльським військом, Омрі.
17 Зразу після того Омрі з усім Ізраїльським військом вирушили з Ґіббетона, й взяли в облогу Тірцу.
18 Так сталося, що коли Зімрі побачив, що місто здобуте, то ввійшов у замкову кімнату царського палацу, підпаливши за собою царський палац, де й загинув
19 за свої гріхи, які накоїв, звершуючи злочини перед Господом, йдучи слідами Єровоама, й повторюючи його гріхи, які призвели до гріха Ізраїль.
20 Усе інше про Зімрі та його змову, яку вчинив, записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
21 Після того Ізраїльський народ розділився навпіл. Половина людей була за Тівні, Ґінатового сина, бажаючи обрати його царем, а друга половина пішла за Омрієм.
22 Проте та частина людей, що були за Омрієм, перемогла в протиборстві тих, котрі бажали Тівні, сина Ґіната. Отже, Тівні загинув, і царем став Омрі.
Омрі – цар Ізраїля
23 У тридцять першому році Юдейського царя Аси зійшов на царський престол Ізраїлю Омрі й владарював дванадцять років. З них шість років він царював у Тірці.
24 Згодом він купив у Шемера за два таланти срібла гору Шамрон. Він забудував цю гору і назвав місто, яке збудував, Самарією, за ім’ям колишнього власника гори, Шемера .
25 Але й Омрі робив зло перед Господом, – його вчинки були найгіршими від усіх, хто був перед ним.
26 Він у всьому дотримувався дороги Єровоама, Неватового сина, а також його гріхів, утягуючи в гріх увесь Ізраїль, й своїми гидкими ідолами викликаючи гнів Господа, Бога Ізраїлю.
27 Усі інші оповіді про Омрі та про його діяння, а також про його подвиги, записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
28 Омрі спочив зі своїми батьками, й був похований у Самарії, а замість нього зійшов на царський престол його син Ахав.
Ахав стає царем Іхраїля
29 Отже, Ахав, син Омрі, став царем у тридцять восьмому році Юдейського царя Аси. Владарював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять два роки.
30 Але і Ахав, син Омрі, чинив зло перед Господом, – і то найгірше від усіх своїх попередників.
31 Виявилось, що йому було замало повторювати гріхи Єровоама, Неватового сина, – то він ще взяв за дружину Єзавель, дочку сидонського царя Етбаала, й сам почав служити Ваалові, поклоняючись йому.
32 Він поставив жертовник Ваалові в капищі Ваала, яке збудував у Самарії.
33 Ахав влаштував також місце, присвячене Астарті; Ахав усе більше продовжував чинити злочини, які викликали гнів Господа, Бога Ізраїлю; його вчинки були гіршими за всіх Ізраїльських царів, котрі були перед ним.
34 За його владарювання Хієл з Бетеля відбудував Єрихон. На Авірамі, своєму первенці, поклав його основу, а на Сеґуві, наймолодшому синові, встановив його браму , як і провістив Господь у Своєму слові, яке колись сказав через Ісуса, сина Навина.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)