Молитва Неємії за народ
1 Розповідь Неємії, сина Гахалії. Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я перебував у фортеці Сузи,
2 до мене прийшов один з моїх братів, Ханані, з кількома чоловіками з Юдеї. Я розпитав їх про юдеїв, котрі залишились живими після полону, та про Єрусалим.
3 І вони мені розповіли: Ті, котрі залишилися, й котрі пережили поневолення, там у краю перебувають у злиднях і ганьбі з боку сусідів ; стіни Єрусалима зруйновані, а міські брами спалені вогнем.
4 Почувши про все це, я не стримався, – сів, заплакав, і був засмучений кілька днів, постив і молився до Небесного Бога
5 такими словами: О Господи, Боже Небесний! Ти є великим і грізним Богом, – Який дотримується Заповіту і виявляє милосердя до тих, котрі Його люблять й дотримуються Його Заповідей!
6 Нехай же Твоє вухо буде уважним, а Твої очі відкритими, аби вислухати молитву Твого слуги, яку тепер, вдень і вночі, підношу до Тебе за Твоїх дітей, Ізраїльтян, які Тобі служать. Я визнаю гріхи, які Ізраїльтяни скоїли проти Тебе, а також я і родина мого батька – всі ми згрішили!
7 Ми, безперечно, вчинили злочин проти Тебе, не дотримуючись Заповідей, постанов і законів, які Ти заповів Своєму слузі Мойсеєві!
8 Але ж згадай обітницю, яку Ти дав Своєму слузі Мойсеєві, заповідаючи: Якщо ви допустите віроломство, Я вас розпорошу поміж народами, –
9 проте якщо ви навернетесь до Мене й будете дотримуватись Моїх Заповідей, виконуючи їх, то хоч би ви були розпорошені до краю небес, Я й звідти зберу вас і спроваджу вас на місце, яке Я обрав, щоби там перебувало Моє Ім’я!
10 Адже всі вони є Твоїми слугами і Твоїм народом, який Ти викупив Своєю могутньою силою та Своєю потужною рукою!
11 О Господи, нехай же Твоє вухо буде уважним до моєї молитви – Твого слуги й до молитов інших Твоїх слуг, котрі прагнуть ушанувати Твоє Ім’я! Благаю, посприяй, аби сьогодні пощастило Твоєму слузі, і нехай буде співчутливим до мене цей чоловік. Я ж тоді був чашником царя.