Ілля піднятий на небо на вогненній колісниці
1 Господь у вихорі забрав Іллю на небо. А відбулось це так: Ілля з Єлисеєм подорожували з Ґілґала.
2 Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, оскільки Господь мене посилає в Бетель. Але Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони пішли до Бетеля.
3 Пророчі учні, котрі були в Бетелі, підійшли до Єлисея й сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь піднесе твого господаря над твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
4 Там Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, адже Господь посилає мене в Єрихон. І знову Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони подались до Єрихона.
5 Тут також підійшли до Єлисея пророчі учні, котрі були в Єрихоні, й сказали йому: Чи тобі відомо, що сьогодні Господь забере твого господаря понад твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
6 Ілля ще раз запропонував Єлисею: Залишайся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. Однак той відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони далі пішли вдвох.
7 Пішли також п’ятдесят чоловік пророчих учнів й стали здалека навпроти. Вони ж обидва зупинились над Йорданом.
8 Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його і вдарив по воді, – вода розступилася в обидва боки, так що вони обидва перейшли по суходолу.
9 Так сталося, що коли вони перейшли, то Ілля промовив до Єлисея: Проси, що я мав би для тебе зробити, перш ніж я буду взятий від тебе! А Єлисей відповів: Нехай на мені подвійною мірою спочине твій дух!
10 Трудного ти жадаєш, – відповів Ілля, – але якщо ти побачиш, як я буду взятий від тебе, то так і станеться. А якщо не побачиш, то цього не буде.
11 Отже, коли вони далі так рухались, розмовляючи між собою, раптом з’явилися вогненна колісниця, і такі ж вогненні коні, й розділили їх між собою. Тож у вихорі Ілля був піднятий на небо.
12 На все це дивлячись, Єлисей закричав: Батеньку мій! Батеньку мій! О, колісниця Ізраїлю і його кіннота! І коли Іллі вже більше не було видно, Єлисей вхопився за свій одяг і роздер його на дві частини.
13 Потім він підняв плащ Іллі, який упав з нього, згорнув його і, повертаючись, зупинився на березі Йордану.
14 Він узяв плащ Іллі, який упав з нього, вдарив по воді й сказав: Де Господь, Бог Іллі? Він так само вдарив по воді, як Ілля , – і вода розступилася в обидва боки, тому Єлисей перейшов.
15 Коли це побачили пророчі учні з Єрихона, що стояли здалеку, то сказали: Дух Іллі спочив на Єлисеєві. Тож вони вийшли йому назустріч, і долілиць поклонилися йому.
16 Вони запропонували йому: Ось серед нас, твоїх слуг, є п’ятдесят хоробрих чоловіків, – нехай вони підуть і пошукають твого господаря. Адже, можливо, Господній Дух підняв його, а потім опустив його на якусь гору, або на якусь долину. Але він відповів: Не посилайте!
17 Оскільки ж вони дуже наполягали, так що аж надокучили йому, то Єлисей сказав: Посилайте! Отже, вони послали п’ятдесят мужів, котрі шукали три дні, але не знайшли його.
18 Коли ж вони повернулись до нього, як він ще перебував у Єрихоні, то Єлисей сказав їм: Хіба я не говорив вам, щоби ви не йшли?
Перші чуда Єлисея
19 У той час мешканці міста сказали Єлисею: Як ти сам бачиш, наш добродію, що розташування міста хороше, але вода в ньому погана, та й земля неродюча.
20 А він сказав до них: Принесіть мені нову посудину й насипте туди солі! Все це принесли йому.
21 Він вийшов до водного джерела, і висипав туди сіль зі словами: Так говорить Господь: Я оздоровлюю цю воду, – більше не буде від неї смерті, ані неврожаю!
22 За словом Єлисея, яке він тоді сказав, та вода стала здоровою аж до сьогодні.
23 Звідти він пішов до Бетеля. Коли Єлисей йшов дорогою, то повибігали з міста малі хлопчаки й глузували з нього, говорячи услід йому: Йди, лисий! Йди, лисий!
24 Він оглянувся, подивився на них і прокляв їх в Ім’я Господнє. Після цього з лісу вийшли дві ведмедиці й розшматували з них сорок два хлопчики.
25 Єлисей же пішов звідси на гору Кармель, а потім повернувся в Самарію.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)