Єзекія – цар Юдеї
1 У третьому році Ізраїльського царя Осії, сина Ели, зійшов на царський престол Юдеї Єзекія, син Ахаза.
2 Йому було двадцять п’ять років, коли став царем, і двадцять дев’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Авія, дочка Захарії.
3 Він робив те, що було до вподоби Господу, – згідно з усім, як діяв його прабатько Давид.
4 Він, нарешті, знищив узвишшя, розбив ритуальні стовпи, вирубав священні гаї Ашери й розтрощив мідного змія, якого зробив Мойсей ; адже до того часу Ізраїльтяни кадили перед ним пахощами, називаючи його Нехуштаном.
5 Єзекія повністю покладався на Господа, Бога Ізраїлю; так що після нього не було подібного до нього серед усіх Юдейських царів, як і серед тих, що були перед ним.
6 Він був цілковито відданий Господу, й не відступав від Нього, дотримуючись Його Заповідей, які заповів Господь Мойсеєві.
7 Тому й Господь був з Єзекією, – так що в усьому, що він чинив, мав успіх, бо діяв розумно. Він виступив проти ассирійського царя, й звільнився з-під його підданства.
8 Він також розгромив филистимців аж до Ґази з її околицями, – від вартової вежі й до фортеці міста.
Салманасар захоплює Самарію
9 У четвертому році царювання Єзекії, – це був сьомий рік Ізраїльського царя Осії, сина Ели, – сталося так, що виступив проти Самарії ассирійський цар Салманасар, узяв її в облогу,
10 і наприкінці третього року облоги підкорив її. Отже, шостого року Єзекії, тобто дев’ятого року правління Ізраїльського царя Осії, Самарія була здобута ассирійцями .
11 Ассирійський цар вислав мешканців Ізраїлю в Ассирію, поселивши їх у місцевості Халах, що над річкою Хавор, а також у місті Ґозан, та в інших мідійських містечках ,
12 оскільки вони не слухалися голосу Господа, свого Бога, й порушили Його Заповіт; усім, що переказав їм Господній слуга Мойсей, вони знехтували й не виконували.
Сеннахерів захоплює укріплені міста Юдеї
13 А чотирнадцятого року царювання Єзекії ассирійський цар Сеннахерів виступив проти всіх укріплених міст Юдеї і також захопив їх.
14 Тоді Юдейський цар Єзекія направив послів до ассирійського царя в Лахіш з пропозицією: Я провинився! Тож відступи від мене, а я прийму на себе все, що накладеш! І ассирійський цар зажадав від Юдейського царя Єзекії триста талантів срібла й тридцять талантів золота .
15 Тому Єзекія віддав усе срібло, яке знаходилось у Господньому Храмі та в скарбницях царського палацу.
16 В той час Єзекії довелось зняти навіть золоту оббивку з дверей Господнього Храму, а також з одвірків, які раніше покрив золотом сам Юдейський цар Єзекія. Усе це він віддав ассирійському цареві.
Посланці ассирійського царя підступили до Єрусалиму
17 Незважаючи на те, ассирійський цар послав з Лахіша до царя Єзекії свого полководця, головного євнуха-урядовця і головного радника – підчашного з великим військом до Єрусалима. Вони прибули, й підступивши до Єрусалима, зупинились біля водопроводу горішнього ставу, що біля дороги на поля валяльників .
18 Вони кликали царя, але до них вийшов Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом; писар Шевна та Йоах, син Асафа, літописець.
19 Тоді головний радник до них промовив: Передайте Єзекії слова великого царя, – царя Ассирії: На що ти сподіваєшся?
20 Невже вважаєш, що у війні порожні слова можуть замінити радників і силу? На кого ти надієшся, що збунтувався проти мене?
21 Адже ти покладаєшся на Єгипет – оту надломлену палицю з тростини, яка проколює долоню кожного, хто лише обіпреться на неї. Саме таким є фараон, єгипетський цар, для кожного, хто на нього розраховує.
22 А якщо ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, нашого Бога, то хіба Він не той, святі узвишшя якого та жертовники Єзекія позносив, звелівши Юдеям та Єрусалимові: Перед цим єдиним жертовником, що в Єрусалимі, будете молитись?!
23 Тому тепер краще домовся з моїм володарем, царем Ассирії. Я дав би тобі дві тисячі коней, але хіба ти знайдеш для них вершників?!
24 Як же ти збираєшся прогнати хоча б одного з найменших намісників мого володаря? А може ти надієшся на Єгипет, на його колісниці й вершників?!
25 До того ж, хіба не без волі Господа я вирушив проти цієї країни, щоб її знищити? Це ж Господь сказав мені: Іди проти цієї країни та спустош її!
26 Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному раднику: Будь ласка, розмовляй з нами, твоїми слугами, арамійською, оскільки ми цю мову розуміємо, й не говори з нами юдейською, щоб чули люди, котрі на стінах міста!
27 Але головний радник заперечив: Хіба лише до вашого володаря і до вас послав мене мій володар сказати ці слова, а й не до тих людей, які знаходяться на стіні, та яким доведеться разом з вами їсти свій кал і пити свою сечу!?
28 І головний радник підвівся та почав ще голосніше кричати юдейською мовою, волаючи: Послухайте слів великого царя, – царя ассирійського!
29 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія своїми словами, адже він не спроможний врятувати вас з моїх рук!
30 І нехай Єзекія вас не обнадіює Господом, запевняючи: Господь обов’язково вас врятує, й це місто не буде віддане в руки ассирійського царя!
31 Не слухайте Єзекії! Адже так говорить ассирійський цар: Зробіть мені таку ласку, і вийдіть мені назустріч, тоді кожен з вас споживатиме плоди зі свого виноградника і своєї смоківниці, та питиме воду зі своєї криниці,
32 аж поки не прийду й не заберу вас у таку країну, як ваш край, – у землю пшениці та вина, хліба та виноградників; у край оливкових садів, олії та меду, – ви там будете жити, а не вмирати! І не слухайте Єзекії, який вас обманює, запевняючи: Господь нас врятує!
33 Хіба врятували боги інших народів свої країни від ассирійського царя?
34 Де боги Хамата й Арфада? Де бог Сефарваїма, Хени та Івви? Хіба вони змогли врятувати Самарію від моїх рук?
35 Котрий з усіх богів тих народів захистив свою країну від моїх рук? Тож хіба Господь врятує Єрусалим від моєї руки?
36 Але всі люди мовчали й не відповідали йому жодного слова, бо таким був наказ царя: Не відповідайте йому!
37 І прийшов Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, літописець, до Єзекії в розідраних шатах, і розповіли йому слова головного радника царя.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)