Пророцтво про Ефіопію
1 Горе, краю скрекочучих крил, що на другому боці ефіопських рік,
2 що посилає морем послів у папірусних човнах по поверхні води. Ідіть, швидкохідні посли, до високорослого народу, з гладкою шкірою; до народу, який віддавна наводить жах; до народу, відомого силою та загарбництвом, і землю якого перетинають ріки.
3 Усі, мешканці землі, що населяєте світ! Коли підніметься на горах стяг, будьте уважні! І коли звучить голос труби, прислухайтесь!
4 Адже так мені сказав Господь: Я спокійно дивлюся зі Свого місцеперебування, як непомітне тепло́ при сонячнім світлі і як хмара роси в спеку жнив.
5 Бо ще перед жнивами, коли закінчиться цвітіння, і зелені грона ставатимуть виноградом, Він обріже галузки ножем , а ті, що стеляться, повідтинає.
6 Усе це залишиться гірським птахам і диким звірам. На них проводитимуть літо птахи, а зимою там житимуть усі звірі краю.
7 Тоді буде принесений Господу Саваотові дар від високорослого народу, з гладкою шкірою; від народу, який віддавна наводить жах; від народу, відомого силою та загарбництвом, і землю якого перетинають ріки, до місця, де перебуває Ім’я Господа Саваота, на гору Сіон.