Єзекія поновлює принесення дарів до Господнього Храму
1 А коли все це закінчилось, то всі Ізраїльтяни, котрі були в Єрусалимі, вирушили в інші міста Юдеї. Вони порозбивали стовпи-статуї Астарти, повирубували священні гаї (Ашери) і дощенту знищили жертовники на узвишшях в усій Юдеї та серед нащадків Веніяміна, Єфрема й Манассії. Після цього всі Ізраїльтяни повернулись у власні наділи своїх міст.
2 Після цього Єзекія встановив черги для груп священиків та левітів, – група за групою, – відповідно до обов’язків кожного в служінні. Священики й левіти повинні були звершувати жертви всепалення та мирні подячні жертви, беручи участь у належному для кожного служінні, а також прославляючи та вихваляючи Господа в брамах Господнього Храму.
3 Цар також призначив зі свого прибутку, як власну частку для жертв всепалень. Це мали бути ранкові й вечірні жертви всепалення, жертви всепалення щосуботи, під час новомісяччя та в інші свята, у відповідності з написаним у Господньому Законі.
4 Він також наказав людям, мешканцям Єрусалима, віддавати визначену частку священикам і левітам, аби ті могли належним чином дотримуватись Господнього Закону.
5 Щойно цей наказ був оповіщений, як Ізраїльтяни принесли багато первоплодів збіжжя, вина, олії, меду та інші плоди землі; вони також приносили і щедрі десятини з усього.
6 Так само Ізраїльтяни та Юдеї, що мешкали в інших Юдейських містах, приносили десятину з великої худоби та худоби дрібної, а також з дарів, посвячених Господу, своєму Богові. Приносячи, вони понаскладали великі купи всього.
7 Третього місяця вони почали приносити дари , а в сьомому місяці закінчили.
8 Коли ж Єзекія та можновладці прийшли й побачили зібрані запаси, то подякували Господу і Його народові, Ізраїлю.
9 Коли Єзекія почав розпитувати священиків та левітів про зібрані дари,
10 то первосвященик Азарія, з покоління Садока, відповів йому, пояснюючи: з того часу, як почали приносити ці дари до Господнього Храму, ми наїдались досхочу, але й багато залишалося, адже Господь поблагословив Свій народ. Оце те, що залишилося.
11 Тому Єзекія наказав приготувати при Господньому Храмі складські приміщення, – і коли приготували,
12 з усією вірністю занесли туди святі приношення, десятини й посвячені дари. Начальником над коморами був призначений левіт Кенанія, а його брат, Шімей, був його заступником.
13 За наказом царя Єзекії та керівника Божого Храму Азарії, в розпорядження Кенанії та його брата Шімея, були призначені: Єхіїл, Азазія, Нахат, Асаїл, Єрімот, Йозавад, Еліїл, Їсмахія, Махат і Беная.
14 А левіт Коре, син Їмни, придверний вартовий при Східній Брамі, був відповідальним за добровільні дари для Бога, та розподіл Господніх приношень і найсвятіших речей.
15 Під його керівництвом були: Еден, Мініямін, Єшуа, Шемая, Амарія і Шеханія, котрі в священицьких містах чесно і справедливо розподіляли усе це серед своїх братів, згідно з їхніми чергами, як старшим, так і молодшим,
16 незалежно від їхніх родоводів, мужчинам від трьох років і вище, – кожному, хто мав би колись прийти в Господній Храм на своє щоденне служіння, згідно зі своїми обов’язками, та своїми чергами.
17 Священики були внесені у списки за своїми батьківськими родинами, а левіти від двадцяти років і старше, – за їхніми посадами, та за їхніми чергами.
18 У ці родовідні списки вносились навіть малі діти, а також жінки, сини й дочки всієї родини, адже вони сумлінно посвятили себе святій справі.
19 Для нащадків Аарона, священиків, котрі мешкали в містах з пасовиськами, – для кожного, зокрема, міста були поіменно призначені мужі, котрі наділяли мужчин зі священицької родини, а також кожного вписаного в родовід левіта належною йому часткою.
20 Оце ті реформи, які звершив Єзекія по всій Юдеї. Його вчинки були чесними і правильними перед Господом, його Богом.
21 У кожній справі, яку він розпочинав, – чи щодо служіння в Божому Храмі, чи відносно Закону та Заповідей, він постійно радився зі своїм Богом, і діяв від щирого серця, тому йому щастило.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)