Слова Єремії у дворі Господнього Храму
1 На початку правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було до Єремії слово від Господа такого змісту:
2 Так говорить Господь: Стань у дворі Господнього Дому і проголоси мешканцям усіх міст Юдеї, зокрема тим, що прийшли поклонитися в Господньому Храмі, усі слова, які Я тобі доручаю їм сказати, – не пропусти жодного слова.
3 Може, послухають і звернуть кожен зі своєї лихої дороги, – і тоді Я пожалію їх і відверну лихо, яке Я маю намір на них спровадити за їхні злочини.
4 А ще скажи їм, що говорить Господь: Якщо не послухаєте Мене, щоб дотримуватись Мого Закону, який Я вам дав,
5 і не будете прислухатись до слів Моїх слуг пророків, яких Я постійно, з самого ранку, посилаю до вас, – хоч ви Мене й не слухаєте, –
6 то Я учиню з цим Храмом так, як із Шіло , а це місто приречу на прокляття в усіх народах землі.
Єремії схопили для страти, але його було врятовано
7 Священики, пророки, як і весь народ, слухали Єремію, котрий провіщав ці слова в Господньому Храмі.
8 Але сталося так: щойно Єремія закінчив проголошувати все, що йому наказав Господь сказати всьому народові, як його схопили священики, пророки й весь народ, волаючи: Ти неодмінно повинен померти!
9 Для чого ти провіщаєш від Господнього Імені, говорячи: З цим Храмом станеться так, як із Шіло, а це місто буде спустошене й залишиться без мешканців? Тож увесь народ повстав у Господньому Храмі проти Єремії.
10 Коли ж Юдейські можновладці почули про ці події, то прийшли з царського палацу до Господнього Храму, й сіли перед входом до Нової Брами Господнього Храму .
11 Тоді священики та пророки сказали вельможам та всьому народові такі слова: Цей чоловік заслуговує на покарання смертю, тому що він пророкував проти цього міста, як ви самі чули на власні вуха.
12 І промовив Єремія до всіх можновладців та до всього народу такі слова: Господь послав мене провіщати проти цього Храму й проти цього міста всі ті слова, що ви почули.
13 Тепер же, благаю, виправте ваші дороги життя та ваші вчинки й прислухайтеся до голосу Господа, вашого Бога, – Господь пожаліє вас і не допустить лиха, яке Він замислив проти вас.
14 Що ж до мене, то я у ваших руках, – робіть зі мною те, що вважаєте за потрібне і правильне,
15 але добре запам’ятайте: якщо ви мене вб’єте, то стягнете невинну кров на себе, на це місто та на його мешканців, тому що насправді послав мене до вас Господь, аби сповістити вам усі ці слова.
16 Після цього вельможі та весь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертну кару, оскільки він звертався до нас в Ім’я Господа нашого Бога.
17 Виступили також деякі з-поміж старійшин краю, і, звертаючись до всього зібрання народу, промовили:
18 За днів Юдейського царя Єзекії пророкував Міхей з Морашету. Тоді він сказав усьому Юдейському народові такі слова: Так говорить Господь Саваот: Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова Гора вкриється переліском!
19 Хіба ж Юдейський цар Єзекія та весь Юда за те вбили його? Хіба не злякався він Господа й не почав благати Господа, аби Він змилосердився? Тоді пожалів їх Господь і відмінив лихо, яке хотів їм заподіяти. Тож невже ми справді стягнемо на себе таке велике зло?
20 Був ще один муж, котрий пророкував від Господнього Імені, – це Урія, син Шемаї з Кір’ят-Єаріма. Він також провіщав проти цього міста та проти цієї країни, сповіщаючи те саме, що і Єремія.
21 Коли почув цар Єгоякім і всі його лицарі та вельможі слова цього мужа, то цар вирішив його вбити. Дізнавшись про це, Урія злякався і втік, подавшись у Єгипет.
22 Але цар Єгоякім послав у Єгипет Елнатана, сина Ахбора, разом з іншими мужами,
23 які забрали Урію з Єгипту, і привели його до царя Єгоякіма, – цар вбив Урію мечем і наказав кинути його тіло в гробницю, де ховали звичайних людей.
24 Стосовно ж Єремії, то за нього вступився Ахікам, син Шафана , який його захистив, аби він не був виданий у руки народу й не загинув.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)