Голосіння над володарями Ізраїлю
1 Ти, (Єзекіїлю), здійми голосіння над володарями Ізраїлю
2 такими словами: Якою ж левицею була твоя матір поміж левами! Між молодими левами вона лежала, виховуючи своїх левенят.
3 Коли ж вона вигодувала одне зі своїх левенят, і воно стало молодим левом, то навчилося хапати здобич і пожирати навіть людей.
4 Дізнались про нього народи й упіймали його в яму; за допомогою гаків затягнули його в єгипетський край.
5 Коли вона (левиця ) побачила, що чекати даремно, що надія марна, вона взяла іншого зі своїх левенят, й так само зростила його сильним молодим левом.
6 Він перебував серед інших левів й перетворився на хижого левчука, – навчився хапати й роздирати здобич та пожирати людей.
7 Він руйнував їхні поселення, спустошував їхні міста, – від його страшного ричання завмирала земля і все, що на ній.
8 І знову повстали проти нього народи з усіх навколишніх країн, накинули на нього свої сіті, й він упіймався в їхню пастку.
9 Закувавши в кайдани, посадили його в клітку й запровадили його до вавилонського царя, – там ув’язнили його у фортеці, аби більше не було чути його ревіння на Ізраїлевих горах.
10 А ще твоя матір була подібна до виноградної лози в твоєму винограднику , посадженому біля води. Вона була плодюча й гілляста від великої кількості води.
11 Її галузки були настільки міцними, що надавались навіть на берла для володарів. Вона виросла високою та гіллястою, вирізняючись від інших стовбурів своєю величчю і густим галуззям.
12 Але вона була вирвана в гніві й кинута на землю, – східний вітер висушив її плоди, – відламались і засохли її міцні галузки, які обгоріли від вогню.
13 Тепер її посадили в пустелі, – в суху та безводну землю.
14 І вийшов вогонь зі стовбура, з-поміж галуззя, і пожер її плоди, так що не залишилось жодної міцної галузки, придатної на жезл володарю. Ось таке голосіння, що стало жалібною (траурною ) піснею .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)