Задум Авімелеха
1 Авімелех, син Єрувваала, прийшов у Сихем, до братів своєї матері, й звернувся до всіх і, зокрема, до всієї родини по лінії нащадків своєї матері з такими словами:
2 Запитайте так, аби почули всі знатні люди Сихема: Що для вас краще, чи щоб над вами владарювали сімдесят мужів, тобто всі сини Єрувваала, чи щоб владарював над вами один муж? Але при цьому пам’ятайте, що я є вашою кісткою і вашим тілом.
3 Тож брати його матері усі ті слова переказали всім сихемським мешканцям, схиляючи їхні серця до Авімелеха й переконуючи їх тим, що він є нашим братом!
4 Вони дали йому сімдесят срібняків із заповітної скарбниці Баал-Беріта, на які Авімелех найняв легковажних і зухвалих людей, котрі пішли за ним.
5 Він несподівано нагрянув на дім свого батька в Офрі й стратив на одному камені своїх братів, – сімдесятьох мужів, синів Єрувваала. Залишився лише наймолодший син Єрувваала, Йотам, оскільки заховався.
6 Після цього зібралися всі мешканці Сихема, разом зі знатними людьми дому Мілло , й пішли до священного Дуба-стовпа , що неподалік Сихема, й проголосили Авімелеха царем.
Притча Йотама про дерева
7 Коли про це сповістили Йотаму, то він зійшов на вершину гори Герізім і голосно заволав до них: Послухайте мене, мешканці Сихема, щоб і вас послухав Бог.
8 Одного разу зібрались дерева, аби помазати над собою царя. Сказали вони оливковому дереву: Будь нашим царем!
9 Та оливкове дерево їм відповіло: Хіба я можу занедбати свою олію, яка в мені, та якою вшановують богів та людей, – лише для того, щоб хитатись вершиною над іншими деревами?
10 Тоді запропонували дерева смоківниці: Іди та стань нашим царем!
11 Але смоківниця їм відповіла: Невже мені занедбати свої солодощі й мої смачні плоди та йти, щоб лише верховодити над деревами?
12 Попросили тоді дерева виноградну лозу: Іди й стань нашим царем!
13 Але виноградна лоза відповіла: Невже мені перестати давати вино, яке розвеселяє богів і людей, та йти, щоб хитатись вершиною над іншими деревами?
14 Нарешті, всі дерева звернулись до тернини: Стань ти нашим царем!
15 А тернина відповіла деревам: Якщо ви й справді хочете помазати мене на царя над вами, то приходьте й сховайтесь у моїй тіні! А якщо ні, то вийде вогонь з тернини й поглине ліванські кедри!
Царювання Авімелеха над Ізраїлем
16 Отже, подумайте , чи ви вірно й справедливо вчинили, поставивши царем Авімелеха?! Чи ви чесно повелися з Єрувваалом і з його родиною? Чи ви у відповідності з його добродійствами йому відплатили?!
17 Адже саме мій батько бився за вас, і був готовий за вас віддати життя; він визволив вас з рук мідіянців,
18 а ви сьогодні повстали проти родини мого батька й стратили його синів, – сімдесят мужів на одному камені, поставивши царем над мешканцями Сихема сина його рабині, Авімелеха, лише тому, що він є вашим братом!
19 Якщо ви вважаєте, що сьогодні чесно й справедливо вчинили з Єрувваалом та його родиною, то тіштесь Авімелехом, а він нехай тішиться вами!
20 Але якщо підступно, то нехай вийде вогонь з Авімелеха, й поглине мешканців Сихема разом з домом Мілло! Але нехай також вийде вогонь від мешканців Сихема та з фортеці Мілло й поглине Авімелеха!
21 Після цього Йотам поспішив утекти й прибув до Беери. Там, подалі від свого брата Авімелеха, він і оселився.
Божа відплата Авімелехові
22 Тож Авімелех владарював над Ізраїлем три роки.
23 Але Бог попустив злому духові посіяти ворожнечу між Авімелехом та між мешканцями Сихема, так що мешканці Сихема зрадили Авімелеха.
24 Надійшов час відплати за смерть сімдесяти синів Єрувваала, аби їхня кров впала на їхнього брата Авімелеха, котрий убив їх, а також на мешканців Сихема, котрі допомогли йому здійснити вбивство власних братів.
25 Сталось так , що мешканці Сихема почали влаштовувати на верхів’ях гір засідки проти його (Авімелеха) людей, і грабували всіх, хто повз них дорогою проходив. Про те повідомили Авімелеха.
26 В той час прийшов у Сихем Ґаал, син Еведа, разом зі своїми братами, й мешканці Сихема йому довірились.
27 Вони виходили в поле, збирали в своїх виноградниках виноград, вичавлювали його й бенкетували; після того йшли в капище свого бога, їли, пили й проклинали Авімелеха.
28 І тут Ґаал, син Еведа, заявив: Хто такий Авімелех, і чому сихемці мали би йому служити? Хіба не він, син Єрувваала, разом зі своїм намісником Зевулом, мали би служити людям Гамора, прабатька Сихема? Отже, чому ми маємо служити йому (Авімелеху )?
29 Якби я мав владу над цим народом, я прогнав би Авімелеха, заявивши Авімелехові: Збирай своє військо й виступай!
30 Коли ж голова міста Зевул, почув слова Ґаала, Еведового сина, то дуже розлютився.
31 Він крадькома послав гінців до Авімелеха з повідомленням: Оце прибув до Сихема Ґаал, син Еведа зі своїми братами й підбурюють проти тебе місто.
32 Тому негайно вирушай уночі, разом зі своїм загоном, і влаштуй у полі засідку.
33 А завтра вранці, зі сходом сонця, встань і напади на місто. Коли ж він зі своїм загоном виступить проти тебе, то вчини з ними те, на що ти спроможний.
34 Тож Авімелех, разом зі своїм загоном, вирушив уночі й влаштував проти Сихема засідку з чотирьох боків.
35 Щойно Ґаал, Еведів син, вийшов і зупинився біля входу в браму міста, як Авімелех зі своїм загоном піднявся з засідки.
36 Побачивши людей, Ґаал сказав Зевулові: Дивись, якісь озброєні люди спускаються з гірських вершин! А Зевул відповів йому: Це тіні гір тобі ввижаються людьми.
37 Ґаал же продовжував говорити, наполягаючи: Але ж, насправді, спускаються озброєні люди з середини краю , а інший загін рухається дорогою Елон-Меоненім .
38 Тоді Зевул сказав йому: Де тепер твої уста, якими ти вихвалявся, мовляв: Хто такий Авімелех, щоб ми йому служили? Хіба це не вони ті люди, яких ти зневажав? Тож тепер виступай і воюй з ними!
39 Тож Ґаал виступив на чолі сихемських мешканців, й почалась битва з Авімелехом.
40 Проте Авімелех примусив його (Ґаала ) втікати перед собою в напрямку до брам міста, але багато сихемців полягло вбитими.
41 В результаті Авімелех повернувся в Арум, а Зевул прогнав Ґаала разом з його братами, аби вони не мали в Сихемі притулку.
42 Наступного ранку народ вийшов на поле, про що повідомили Авімелехові.
43 Тож він узяв озброєних людей, розділив їх на три загони і влаштував у полі засідку. І коли він побачив, народ що виходить із міста, він напав на них і знищив усіх дощенту.
44 А відбулось усе так : Авімелех і загін, що був з ним, пішли попереду й захопили вхід до брами міста, тоді як інші два загони напали на тих, що були в полі, й винищили їх.
45 Авімелех воював з містом протягом цілого дня; нарешті він захопив місто, а людей, котрі були в ньому, всіх знищив, а саме місто дощенту зруйнував і засіяв його сіллю .
46 Довідавшись про це , вся залога (гарнізон ) сихемської фортеці пішли в укріплене підземелля капища Ел-Беріта.
47 Коли ж Авімелехові повідомили, що там зібралася вся залога сихемської фортеці,
48 то Авімелех з усіма своїми озброєними людьми піднявся на гору Цалмон. Взявши у свої руки сокиру, Авімелех нарубав з дерев галуззя й поклав його собі на плечі, після чого своїм людям наказав: Ви бачили, що робив я, тепер негайно зробіть те ж саме й ви.
49 Тому кожен воїн з усього війська, нарубавши собі по в’язанці галуззя, вирушили за Авімелехом; вони поклали ті в’язанки навколо укріпленого підземелля й спалили укріплення вогнем. Так загинула вся залога сихемської фортеці, – близько тисячі чоловіків і жінок.
50 Після цього Авімелех вирушив на Тевец, взяв Тевец в облогу й захопив його.
51 Але посеред міста була укріплена вежа, куди втекли всі чоловіки та жінки, – тобто всі мешканці міста. Вони замкнули за собою вхід й піднялись на дах вежі.
52 Тоді Авімелех підійшов до вежі, щоб її захопити. Наблизившись до воріт вежі, Авімелех вирішив її підпалити.
53 В ту мить якась жінка кинула на голову Авімелеха шматок жорнового каменя і проломила йому череп.
54 Він голосно закричав, й негайно покликавши свого слугу-зброєносця, наказав йому: Витягни свій меч і вбий мене, аби потім про мене не говорили: Його вбила жінка! Тож його слуга простромив його мечем , і той помер.
55 Побачивши, що Авімелех помер, усі Ізраїльтяни порозходились по своїх домівках.
56 Так Бог відплатив Авімелеху за той злочин, який він учинив щодо свого батька, стративши сімдесятьох своїх братів.
57 Так само й злочин мешканців Сихема Бог обернув на їхні голови; їх спіткало прокляття, проголошене сином Єрувваала, Йотамом.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)