Йов: Нещасний може очікувати на милосердя від свого друга
1 Відповідаючи Йов сказав:
2 О, якби, справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу,
3 то вони були би важчі за морський пісок, – тому й нерозважливими здаються мої слова.
4 Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене.
5 Хіба реве дикий осел, маючи траву? Хіба реве віл, коли ясла повні паші?
6 Хіба їдять несмачну їжу без солі? І чи є якийсь смак у соку портулака ?
7 До чого я відмовлявся навіть доторкнутись, те тепер стало для мене гіркою їжею.
8 О, якби сповнилось моє бажання, і якби Бог здійснив моє прагнення!
9 Якби ж то Бог зволив мене розчавити, – простягнув Свою руку і вбив мене!
10 Це було б для мене якоюсь потіхою, й відрадою в моїх нещадних муках, позаяк я не зрікся слів Святого.
11 Але де взяти сили, щоб витерпіти? І який мій кінець, заради чого варто жити?
12 Хіба я з каменю, щоб мати силу все витерпіти? Хіба моє тіло мідне?
13 Невже немає для мене допомоги, і я позбавлений усякого порятунку?
14 Нещасний може очікувати на якесь милосердя від свого друга, навіть якщо цей друг втратив страх перед Вседержителем.
15 Мої ж брати виявились зрадливі, наче весняні потоки, немов струмки, що в полі протікають.
16 Вони темніші від криги, під якою ховається сніг;
17 але з часом ці струмки міліють, і в літню спеку щезають, – зникають, як би їх і не було.
18 Їхні звивисті дороги пролягають аж до пустелі й там пропадають.
19 Їх шукають теманські каравани, на них покладають надію мандрівники з Шеви, –
20 проте їхні сподівання виявляються оманливими, щойно вони туди приходять.
21 Такими й ви стали для мене, – побачили мій жахливий вигляд і злякалися.
22 Хіба я будь-коли просив: Дайте мені, – з ваших достатків заплатіть за мене,
23 або врятуйте мене з рук ворога, чи викупіть мене з рук гнобителів?‥
24 Підскажіть мені, і я замовкну, скажіть, у чому моя помилка!
25 Справді, болючими бувають справедливі слова, але чого варті оті ваші докори?
26 Для чого вигадуєте ви слова для докорів, а слова відчаю страждальця пускаються за вітром?
27 Адже ви навіть щодо сироти кидали би жереб і продали би власного друга.
28 Тож нині, благаю, згляньтесь наді мною, адже в такому стані я не скажу вам у вічі неправди.
29 Тож відступіться й не будьте несправедливі, прислухайтесь до моєї правоти.
30 Хіба є якесь лукавство в мене на язику? Хіба я вже втратив смак й не розпізнаю нещастя?
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)