1 Я стану на свою варту, підіймусь на фортифікаційний вал і подивлюсь, – почекаю, що Він скаже мені у відповідь на мою скаргу.
Божа відповідь
2 Відповідаючи, Господь сказав мені: Напиши видіння і вирізьби зрозуміло на дошках, щоб легко міг прочитати той, хто вміє читати.
3 Адже видіння стосується визначеного часу, – воно провіщає, що станеться в кінці, і не обмане. Якщо навіть забариться, продовжуй чекати, бо воно збудеться неодмінно і не запізниться.
4 Подивись на зухвалу людину , – немає в її душі правди, тоді як праведний житиме своєю вірою.
5 Зарозуміла людина насправді подібна до зрадливого вина й не матиме спокою. Вона розкриває свою пащу, наче шеол, – ненаситна, як смерть. Вона підминає під себе всі народи, й поневолює собі всі племена.
6 Але хіба вони з часом не складуть про неї приповідку і не почнуть глузливо насміхатись, говорячи: Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить! Доки можна привласнювати собі взяте під заставу?
7 Хіба раптом несподівано не встануть твої позикодавці, не пробудяться, щоб тебе потрусити? Тоді ти станеш їх здобиччю!
8 Оскільки ти пограбував численні народи, то і сам станеш здобиччю залишку всіх тих народів за пролиту кров людей, за спустошені країни й міста, а також за всіх їхніх мешканців.
9 Горе тому, хто здирством наживає добро для свого дому, аби звити на висоті своє гніздо, й тим убезпечити себе від лиха.
10 Адже ти зганьбив власний дім, винищуючи численні народи, чим згрішив і втратив право на життя.
11 Через те каміння в стінах волає, і йому вторують дерев’яні балки.
12 Горе тому, хто будує місто на крові й засновує фортеці на злочинах!
13 Хіба це не від Господа Саваота походить , що народи працюють для вогню, і люди знесилюються заради марноти?
14 Адже земля сповниться пізнанням Господньої слави, як море, наповнене водою.
15 Горе тому, хто напоює свого ближнього з чаші своєї ненависті, доки той (ближній ) не уп’ється, щоб побачити його сором.
16 Через те ти наситишся ганьбою замість слави. Тож пий сам і показуй свій сором. І до тебе також дійде чаша з Господньої правиці, – ти наситишся ганьбою замість слави.
17 Адже насильство, яке ти учинив знищенням тварин на Лівані, тебе вкриє соромом, сповнить тебе жахом , – а найбільше за людське кровопролиття, за наруги над країнами й над містами та над тими, котрі в них мешкали.
18 Яка користь з ідола, якого вирізьбив ремісник, чи з литого кумира, що вчить неправди? Адже той, хто його створив, вірить у своє твориво, й продовжує виготовляти німих ідолів.
19 Горе тому, хто каже до дерева: Прокинься, або до бездушного каменя: Вставай! – Хіба може камінь чомусь навчити? Хоч він обкладений золотом і сріблом, але він бездиханний…
20 А Господь – у Своєму святому Храмі! – Тому нехай мовчить перед Ним уся земля!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)