Обітниці для Господа
1 Господь промовив до Мойсея такі слова:
2 Звернись до Ізраїльських нащадків і скажи їм: Коли якась людина складатиме Господу обітницю за твоєю оцінкою вартості душ,
3 то твоя оцінка буде така: мужчина віком від двадцяти до шістдесяти років п’ятдесят шеклів срібла, за шеклем святині.
4 Коли це жінка, то твоя оцінка буде тридцять шеклів.
5 А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то твоя оцінка хлопця буде двадцять шеклів, а дівчини – десять шеклів.
6 Якщо ж вони віком від одного місяця до п’яти років, то твоя оцінка хлопця буде п’ять шеклів срібла, а твоя оцінка дівчини – три шеклі.
7 А коли вони віком від шістдесяти років і вище, то якщо це мужчина, то твоя оцінка буде п’ятнадцять шеклів, а для жінки – десять шеклів.
8 Якщо ж він виявиться бідним щодо твоєї оцінки, то він постане перед священиком, і священик його оцінить згідно з тим, на що буде спроможна рука того, хто складає обітницю, – священик здійснить оцінку відносно нього.
9 А коли посвячується щось з худоби, яку можна приносити в жертву Господу, то все, що людина жертвує з того Господу, стає святим.
10 Нехай він не міняє його і не підмінює його, ні доброго – поганим, ані поганого – добрим. Якщо ж він таки замінить тварину іншою твариною, то і вона, і її заміна стають святими.
11 Якщо ж це буде якась нечиста тварина, яку не приносять у жертву Господу, то потрібно поставити тварину перед священиком.
12 Священик оцінить її, наскільки вона добра чи погана, – і як священик її оцінить, то так і буде.
13 А якщо власник захоче її викупити, то він має додати до встановленої вартості п’яту частину.
14 Якщо якийсь чоловік посвятить свій дім як святиню для Господа, то священик має оцінити його, наскільки він добрий, чи поганий. Як священик його оцінить, так і буде.
15 Коли ж той, хто посвятив, захоче викупити свій дім, то він повинен додати до встановленої вартості ще п’яту частину суми, і він знову належатиме йому.
16 Якщо якась людина посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то твоя оцінка буде відповідно до його посіву: хомер ячменю по п’ятдесят шеклів срібла.
17 Якщо посвятить своє поле від початку ювілейного року, то його вартість буде за твоєю оцінкою повною.
18 Коли ж він посвятить своє поле після ювілею, то священик встановить його вартість відповідно до кількості років, що залишаються до ювілейного року. Таким чином певна сума буде віднята від повної оцінки.
19 Якщо ж той, хто посвятив поле, справді захоче викупити його, то він має додати п’яту частину до суми твоєї оцінки, і воно знову буде його.
20 Якщо ж він не викупить поля, або продасть те поле іншій людині, то його більше не можна буде викуповувати.
21 У ювілейний рік те поле буде посвячене Господу як обітована земля. Воно стане власністю священика.
22 Якщо хтось посвятить Господу поле, яке він купив і яке не належало до його посілості,
23 то священик обрахує йому вартість твоєї оцінки до ювілейного року, і він (власник) того ж дня передасть суму за твоєю оцінкою священику як посвячене Господу.
24 А в ювілейний рік те поле має повернутися тому, в кого воно було куплене і кому належала посілість землі.
25 Усяка оцінка має відбуватися за шеклем Святині, тобто: один шекель складатиметься з двадцяти гер.
26 А кожне первородне з худоби , що фактично, як первородне, вже належить Господу, ніхто не повинен посвячувати його. Будь це теля, чи вівця, вони вже Господні.
27 Якщо ж посвячується щось з нечистих тварин, то потрібно викупити його за твоєю оцінкою і додати до того п’яту частину. Якщо ж воно не буде викуплене, то воно має бути продане за твоєю оцінкою.
28 Проте все, що знаходиться під закляттям, тобто те, що людина шляхом закляття посвятить Господу, що б то не було, – буде це людина чи тварина, або успадковане поле, – не може ані продаватися, ані викуповуватися. Все, що закляте, є святим святих. Воно Господнє.
29 Ніхто з людей, хто буде посвячений з закляттям, не може бути викупленим, але неодмінно повинен умерти.
30 Кожна десятина з землі, – з врожаю поля чи з плоду дерев, – належатиме Господу. Це святе для Господа.
31 А якщо якась людина захоче викупити свою десятину, то до неї повинна додати її п’яту частину.
32 Так само кожна десятина з великої чи дрібної худоби, тобто кожне, що пройде під палицею десятим числом, буде святим для Господа.
33 Не перебирайте між гарним і поганим, і не замінюйте його. Якщо ж хтось таки замінить його, то сама тварина та її заміна стають святими, і не можуть бути викупленими.
34 Це Заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для Ізраїльських нащадків на горі Сінай.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)