Бунтівний народ
1 Це відбулося в десятий день п’ятого місяця сьомого року . Прийшли деякі мужі з Ізраїлевих старійшин запитати поради в Господа, й сіли переді мною.
2 І було до мене Господнє слово такого змісту:
3 Сину людський, поговори з Ізраїлевими старійшинами й скажи їм, що говорить Владика Господь: Якщо ви прийшли до Мене щось запитати, то, як Я живий, не дам вам відповіді, – каже Владика Господь.
4 Хіба що хочеш ти, Єзекіїлю, їх судити?! Якщо хочеш їх розсудити, сину людський, то засвідчи їм про гидоти їхніх батьків,
5 і скажи їм що говорить Владика Господь: У той час, коли Я обрав Ізраїль, і піднявши Свою руку, присягнувся нащадкам роду Якова, – Я відкрився їм в єгипетському краю, і піднявши Свою руку над ними, сказав: Я – Господь, ваш Бог!
6 Тоді ж, піднявши Свою руку, Я їм присягнувся , що виведу їх з єгипетського краю в землю, яку Я для них обрав і яка сочиться молоком та медом, та є окрасою серед усіх інших земель.
7 Разом з тим Я їм сказав: Нехай кожен з вас відкине приємні вашим очам гидоти і не опоганюється ідолами Єгипту. Я – Господь, ваш Бог!
8 Але вони збунтувалися проти Мене і не бажали Мене слухати, – ніхто з них не відкинув тих гидот, що були милі їхнім очам і не залишили єгипетських ідолів. Тоді Я мав намір вилити Своє обурення й дати волю Своєму гніву щодо них там, в єгипетському краю.
9 Проте Я цього не зробив заради Свого Імені, аби воно не безчестилось між народами, серед яких вони перебували, і перед якими Я їм відкрився, пообіцявши , що виведу їх з єгипетського краю.
10 Тож Я вивів їх з єгипетської землі, й спровадив їх до пустелі.
11 Там Я дав їм Мої Заповіді й оголосив їм Мої постанови, завдяки дотриманню яких людина житиме ними.
12 Тоді Я дав їм також Мої суботи, щоби вони були ознакою між Мною і між ними, аби вони знали, що Я – Господь, Котрий їх освячує.
13 Але Ізраїлеві нащадки знову збунтувалися проти Мене в пустелі. Моїх Заповідей вони не дотримувались і відкинули Мої постанови, від виконання яких залежить добробут людини, а також опоганили Мої суботи. Тоді Я мав намір вилити на них Мій гнів там в пустелі, щоб їх знищити.
14 Але Я знову не зробив того задля Свого Імені, аби воно не зневажалось народами, на очах яких Я виводив їх з Єгипту .
15 Тому Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що не введу їх в Обітовану землю, яка сочиться молоком і медом, – найгарнішу з усіх земель, яку обіцяв дати .
16 Адже вони відкинули Мої закони й не дотримувались Моїх Заповідей та опоганили Мої суботи, оскільки їхнє серце приліпилось до своїх ідолів.
17 Але Моє око змилувалось над ними, щоб їх не губити, і Я їх цілковито не знищив у пустелі.
18 Я сказав їхнім дітям там у пустелі: Не дійте за традиціями ваших батьків й не дотримуйтесь їхніх приписів, та не опоганюйтесь їхніми ідолами.
19 Я – Господь, ваш Бог! Дотримуйтесь Моїх законів, виконуйте Мої Заповіді й живіть згідно з ними.
20 Святіть Мої суботи, аби вони були ознакою між Мною і вами, пам’ятаючи, що Я – Господь, ваш Бог!
21 Але й діти повстали проти Мене, – не дотримувались Моїх законів й не виконували Моїх Заповідей, щоб за ними жити, – адже, лише діючи згідно з ними і не опоганюючи Моїх субот, можна мати життя. Тому Я мав намір вилити на них Своє обурення і дати волю своєму гніву в пустелі.
22 Але Я відвернув Мою руку, зробивши це заради Свого Імені, аби не зневажали його народи, на очах яких Я їх вивів.
23 Проте Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що розпорошу їх між народами по чужих країнах,
24 за те, що не дотримувались Моїх законів, не виконували Моїх Заповідей і опоганювали Мої суботи, – а свої очі звернули на ідолів своїх батьків.
25 Тому Я попустив, щоб вони створювали недобрі постанови й заповіді, які не провадили до життя.
26 Я попустив, щоб вони осквернили себе жертвами, переводячи через вогонь своїх первородних, – аби вони нищили самих себе, і щоб нарешті пізнали, що Я – Господь!
27 Тому, сину людський, звернись до Ізраїлевого роду, й скажи їм: Так говорить Владика Господь: Ваші батьки зневажали Мене ще й тим, що вчинили щодо Мене віроломство.
28 Коли Я привів їх у край, щодо якого Я, піднявши Свою руку, присягнувся , що дам їм, – а вони, побачивши будь-яке підвищення, або крислате дерево, стали приносити там образливі для Мене жертви чужим богам та кадили їм приємними пахощами, звершуючи там і свої жертви возливання.
29 Я спитав їх: Що це за пагірки, куди постійно ви ходите, то вони назвали їх Бама, (тобто підвищення для жертвоприношення ). Так і досі вони називаються .
30 Тому сповісти Ізраїлевому дому слова Владики Господа: Хіба ви не опоганюєтеся так само, як ваші батьки, звершуючи розпусту зі своїми гидкими бовванами?
31 Адже ви опоганюєтеся тим, що приносите їм свої дари, переводите через вогонь ваших дітей, і тим оскверняєтесь вашими ідолами аж до сьогодні. Тож після всього того, ви ще смієте питати у Мене поради, роде Ізраїля? Як Я живий, – каже Владика Господь, – Я вам не відповідатиму!
32 Не буде ніколи й того, про що ви мрієте, говорячи: Будемо жити, як інші народи, – як іноземні племена, служачи дереву й каменю.
Господь присягається відновити Ізраїль
33 Як Я живий, – присягається Владика Господь, – Я царюватиму над вами могутньою рукою та простягнутим раменом,
34 виливаючи Свій гнів! Але так само могутньою рукою та простягнутим раменом Я зберу вас з-посеред народів, – зберу з усіх інших країн, де ви розпорошені,
35 і Я запроваджу вас у пустелю народів , де буду судитися з вами обличчям до обличчя.
36 Як Я звершував судочинство щодо ваших батьків в пустелі єгипетського краю, так судитимусь і з вами, – каже Владика Господь.
37 Наче пастух, Я проведу вас під палицею, і введу вас в союз Заповіту.
38 Я вилучу з-поміж вас бунтівників і відступників від Мене. Я виведу їх із країни їхнього перебування, але в землю Ізраїлю вони не ввійдуть, – і зрозумієте, що Я – Господь.
39 Тож до вас, Ізраїлів роде, звертається Владика Господь: якщо ви не хочете слухатись Мене, то нехай кожен із вас йде служити своїм ідолам, але більше не оскверняйте Мого святого Імені своїми дарами і поклонінням ідолам.
40 Адже на Моїй святій горі, – на високій горі Ізраїлю, – говорить Владика Господь, – там Мені служитиме весь Ізраїлів дім – усі, що мешкатимуть в краю. Там Я їх ласкаво прийматиму і там Я зажадаю їхніх приношень, – їхніх первоплодів разом з усіма іншими їхніми святими дарами.
41 Там Я прийму вас приязно, наче любі пахощі жертви , – коли Я вас виведу з-посеред усіх народів, і позбираю вас з країн, в яких ви були розпорошені, та явлю у вас Мою святість на очах народів.
42 І коли Я запроваджу вас у Ізраїлеву землю, – в той край, про який Я, піднявши Свою руку, присягнувся дати його вашим батькам, – ви зрозумієте, що Я – Господь.
43 Тоді ви згадаєте про ваші лихі дороги та ваші вчинки, якими ви себе опоганювали, і відчуєте огиду до самих себе через усі ті злочини, які ви робили.
44 Тоді зрозумієте, що Я – Господь, коли Я милостиво поводитимуся з вами, заради Свого Імені, а не згідно з вашими злими дорогами і вашими огидними вчинками, Ізраїлів роде, – каже Владика Господь.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)