Манассія – цар Юдеї
1 Манассії було дванадцять років, коли він став царем, і п’ятдесят п’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Хефціва.
2 Він чинив те, що було не до вподоби Господу, наслідуючи огидні звичаї народів, яких Господь прогнав перед Ізраїльтянами.
3 Він знову відбудував капища на узвишшях, які знищив його батько Єзекія, поставив жертовник Ваалові, та влаштував священний гай Ашері за прикладом Ізраїльського царя Ахава; поклонявся всьому небесному воїнству , й служив йому.
4 Навіть поставив жертовники в Господньому Храмі, про який Господь сказав: В Єрусалимі перебуватиме Моє Ім’я!
5 В обох дворах Господнього Храму він спорудив жертовники для всього небесного війська,
6 а також провів свого сина через вогонь; займався ворожбою та чарівництвом, завів викликачів мертвих і заклиначів духів, що було великим злочином перед Господом, чим викликав Його гнів.
7 Виготовив статую-ідола Астарти, й поставив її в Храмі, про який Господь заповів Давидові та його синові Соломону: У цьому Храмі, в Єрусалимі, який Я обрав з-поміж усіх Ізраїлевих племен, закарбую Своє Ім’я навіки;
8 Я не допущу, щоб ноги Ізраїльтян блукали поза краєм, який Я дав у володіння їхнім батькам, але на умові, що вони пильно будуть дотримуватись усього того, що Я їм заповів, та згідно з усім Законом, який їм дав Мій слуга Мойсей.
9 Проте вони ні на що не зважали. Манассія поводував людей до злочинів, аби вони творили гірше, ніж ті народи, яких Господь знищив перед Ізраїльтянами.
10 Тоді Господь звернувся до них через Своїх слуг пророків з такими словами:
11 Оскільки Юдейський цар Манассія, чинить такі гидоти, – а він творив гірші злочини, ніж робили аморейці, котрі тут мешкали до нього, – й своїми ідолами-бовванами ввів у гріх і Юдеїв,
12 Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Ось Я наведу на Єрусалим і на Юдею таке нещастя, що в кожного, хто про це почує, задзвенить в обох вухах.
13 Адже Я простягну над Єрусалимом ту саму міру покарання, що й над Самарією, а також ту саму вагу , що і до роду Ахава, – Я витру Єрусалим, як витирають миску, й після миття перевертають її дном догори.
14 Я відкину залишок Моєї спадщини, й віддам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть награбленою здобиччю для всіх своїх ворогів,
15 за те, що чинили зло переді Мною, викликаючи Мій гнів з того дня, як їхні батьки вийшли з Єгипту, й аж до сьогодні.
16 Що ж до самого Манассії, то йому було мало того, що він увів у гріх Юдею, щоб люди чинили те, що було злочином перед Господом, – але він ще й пролив так багато невинної крові, що Єрусалим був залитий кров’ю .
17 Всі інші оповіді про Манассію, та про все, що він чинив, а також про скоєні ним гріхи записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
18 Манассія відійшов до своїх прабатьків і був похований у саду свого палацу, тобто в саду Уззи , а замість нього зійшов на царський престол його син Амон.
Амон – цар Юдеї
19 Амону було двадцять два роки, коли він став царем, і два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.
20 Він також робив зло, що було не до вподоби Господу, як чинив і його батько Манассія.
21 Амон йшов тією ж дорогою, наслідуючи свого батька; так само, як і його батько служив ідолам й поклонявся їм.
22 Він відкинув Господа, Бога своїх прабатьків, і по Господній дорозі не пішов.
23 Амонові слуги учинили проти нього змову, й убили царя в його ж палаці.
24 Проте прості громадяни краю знищили всіх тих, хто був причетний до змови проти царя Амона, і народ краю замість Амона настановив царем його сина Йосію.
25 Всі інші оповіді про Амона, та про те, що він робив записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
26 Його поховали у власній гробниці в саду Уззи. Після нього зійшов на царський престол його син Йосія.