Земля дається не за праведність народу
1 Слухай, Ізраїлю: Ти тепер переходиш через Йордан, щоб увійти й заволодіти більшими і сильнішими від тебе народами, здобути великі й укріплені аж до небес міста;
2 перемогти великорослий народ, нащадків Енака, яких ти знаєш і про яких ти лише чув: Хто зможе протистояти синам Енака?
3 Але тепер ти дізнаєшся, що Господь, твій Бог, іде попереду тебе як всепоглинаючий вогонь. Він Сам винищить їх і підкорить тобі. Ти швидко їх проженеш, і незабаром знищиш їх, як Господь заповідав тобі.
4 Але коли Господь, твій Бог, виганятиме їх перед тобою, не говори тоді у своєму серці такі слова: Це через мою праведність Господь впровадив мене, аби я заволодів цією землею. Насправді ж, через беззаконня цих народів Господь виганяє їх перед тобою.
5 Отже , не через твою праведність і правоту твого серця ти йдеш, щоб заволодіти їхнім краєм, а через беззаконня тих народів Господь, твій Бог, виганяє їх перед тобою, та щоб дотримати слова, яким Господь присягався твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову.
6 Усвідом же, що не за твою праведність Господь, твій Бог, дає тобі цю добру землю, аби заволодіти нею, адже ти твердошиїй народ.
Згадування гріхів народу в пустелі
7 Пам’ятай і не забувай, як ти гнівив Господа, твого Бога, в пустелі, – адже з того дня, як ти вийшов з єгипетського краю, і аж поки ви не прийшли на це місце, ви залишались непокірними Господу.
8 Та й під Хоривом ви прогнівили Господа. Господь так розгнівався на вас, що хотів вас знищити.
9 У той час я зійшов на гору, щоб прийняти кам’яні таблиці – Скрижалі Заповіту, який Господь уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, не їв хліба і не пив води.
10 Господь дав мені дві кам’яні таблиці, написані Божим перстом, і на них були всі слова, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню у день зборів.
11 А коли минуло сорок днів і сорок ночей, Господь дав мені дві кам’яні таблиці – скрижалі Заповіту.
12 Тоді Господь сказав мені: Вставай, мерщій зійди звідси донизу , бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Надто швидко звернули вони з дороги, про яку Я їм заповів, зробивши собі литого ідола .
13 І Господь промовив до мене такі слова: Я бачу, що цей народ твердошиїй.
14 Відійди від Мене, і Я знищу їх. Я зітру їхнє ім’я з-під небес, а від тебе Я вчиню більший, потужніший і численніший народ, ніж вони.
15 Обернувшись, я зійшов з гори. Тоді гора палала вогнем, а в обох моїх руках були дві таблиці Заповіту.
16 Я побачив, що ви згрішили перед Господом, вашим Богом, зробивши собі литого ідола . Швидко ви звернули з дороги, про яку Господь вам заповів!
17 Вхопивши обидві скрижалі, я кинув їх з обох своїх рук і розбив їх на ваших очах.
18 І я впав долілиць перед Господом… Як і попереднього разу, я провів сорок днів та сорок ночей, не вживаючи хліба і не п’ючи води, – і це з приводу всіх ваших гріхів, які ви звершили, вчинивши зло в очах Господа, викликаючи Його гнів.
19 Я тоді боявся гніву й обурення, які охопили через вас Господа, готового вас знищити. Але і цього разу Господь вислухав мене.
20 Так само Господь дуже розгнівався на Аарона і хотів його знищити. Молився я тоді також і за Аарона.
21 А предмет вашого гріха – телець, якого ви зробили – я взяв і спалив його у вогні, розтовкши його дощенту, так що він перетворився на порох. Той порох я кинув у потік, що стікав із гори.
22 Так само в Табері, у Массі та у Кіброт-Гаттааві ви гнівили Господа.
23 А коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа, кажучи: Вирушайте і заволодійте землею, яку Я дав вам, ви виявились неслухняними наказові Господа, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу.
24 Ви були непокірні Господу з того дня, як я вас знаю.
25 Впавши перед Господом, я сорок днів і сорок ночей, припадаючи, молився , тому що Господь сказав, що вигубить вас.
26 Молячись до Господа, я казав: Владико Господи, не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Своєю величчю Ти визволив, та яку Ти потужною рукою вивів з Єгипту.
27 Згадай Своїх слуг: Авраама, Ісаака та Якова. Не зважай на впертість цього народу, на його беззаконня і його гріх,
28 аби у тому краю, з якого Ти нас вивів, не говорили таких слів: Оскільки Господь був неспроможний ввести їх у землю, яку Він обіцяв їм; оскільки зненавидів їх, то Він вивів їх, щоб знищити в пустелі!
29 Адже вони є Твоїм народом і Твоєю спадщиною, яку Ти визволив Своєю силою і Своїм простягнутим раменом!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)