Міхей попереджає про поразку Ахава
1 Коли Йосафат здобув велике багатство й став славетним, він поріднився з Ахавом.
2 Через кілька років Йосафат вирушив до Ахава в Самарію. Ахав у його честь зарізав багато волів і овець, пригощаючи його та людей, що були з ним, і намовив його виступити проти Рамота Гілеадського.
3 Ізраїльський цар Ахав звернувся до Юдейського царя Йосафата: Чи підеш зі мною на Рамот Гілеадський? А той йому відповів: Я учиню так, як ти, адже твій народ, – як мій народ, – ми підемо разом з тобою воювати!
4 Разом з тим Йосафат сказав до Ізраїльського царя: Запитай, будь ласка, сьогодні ж Господньої поради.
5 Тож Ізраїльський цар зібрав пророків – близько чотирьохсот чоловік – і запитав їх: Чи вирушати нам війною на Рамот Гілеадський, чи не робити цього? Вони ж відповіли: Вирушай, і Бог видасть його в руки царя!
6 Але Йосафат запитав: Чи немає в тебе когось із Господніх пророків, щоб ми могли запитати і його?
7 А цар Ізраїлю відповів Йосафату: Є один такий, через якого можна запитати Господа, але, я його зненавидів, оскільки він ніколи не провіщає мені чогось доброго, а завжди тільки погане, – це Міхей, син Їмли. Та Йосафат зауважив: Не говори так, царю!
8 Тоді Ізраїльський цар покликав одного з придворних, і сказав йому: Негайно приведи сюди Міхея, сина Їмли!
9 В той час Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдеї, сиділи окремо на своїх тронах на площі, навпроти вхідної брами міста Самарії. Обидва були зодягнуті в урочисті шати, а всі пророки перед ними пророкували.
10 Один з них, Седекія, син Кенаани, навіть зробив собі залізні роги і говорив буцімто слова Господа: Отакими рогами будеш бити сирійців, аж поки не знищиш їх!
11 Всі пророки в один голос його підтримували, промовляючи: Вирушай на Рамот Гілеадський, і тобі пощастить, – Господь видасть його в руки царя!
12 Так само й посланець, котрий пішов покликати Міхея, вмовляв його, кажучи: Ось усі пророки в один голос говорять добрі провіщення для царя. Нехай і твої слова будуть такими, як одного з них; отже, провісти добре!
13 Але Міхей сказав: Як живий Господь, я провіщатиму лише те, що скаже мені мій Бог!
14 Проте, коли він прийшов до царя, і цар його запитав: Міхею, йти нам війною на Рамот Гілеадський, чи відмовитись від того? А він йому відповів: Іди, й тобі пощастить, – вони будуть видані у ваші руки!
15 Але цар зауважив йому: Скільки разів я маю заклинати тебе, щоб ти говорив мені тільки правду, в ім’я Господа?!
16 Тоді Міхей сказав: Я бачив увесь Ізраїль, розпорошеним по горах, наче вівці, в яких немає пастиря, і Господь сказав: У них немає володаря, тому нехай кожен з них повертається з миром до свого дому!
17 Але цар Ізраїлю, перебиваючи пророка , промовив до Йосафата: Хіба я тобі не говорив, що він не провіщає мені нічого доброго, а тільки лихе?
18 Однак Міхей продовжував: Усе ж дослухай до кінця Господнє слово: Я бачив Господа, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне воїнство стояло біля Нього – праворуч та ліворуч.
19 І от Господь запитав: Хто би намовив Ахава, царя Ізраїлю, щоб він пішов і загинув у Рамоті Гілеадському? Хтось пропонував одне, а інші говорили інакше.
20 Тоді вийшов один з духів, став перед Господом, і сказав: Я його введу в оману! А Господь його запитав: Яким чином?
21 І той відповів: Я піду й стану духом неправди в устах усіх його пророків! А Господь сказав: У такому разі тобі вдасться його вмовити, – отже, йди й зроби так!
22 І от, як бачиш, Господь дозволив духові омани ввійти в уста всіх цих твоїх пророків. Тож нині Господь провіщає про твоє нещастя!
23 Після цього Седекія, син Кенаана, підійшов, і вдаривши Міхея по щоці, вигукнув: Невже Господній Дух, залишивши мене, перейшов, щоб промовляти через тебе?
24 А Міхей відповів: Ти переконаєшся в цьому того дня, коли бігатимеш від кімнати в іншу кімнату, щоб заховатись!
25 Тоді Ізраїльський цар сказав: Візьміть Міхея і відведіть його до градоначальника Амона та царського сина Йоаша,
26 і передайте їм, що сказав цар: Посадіть його у в’язницю, й годуйте його обмежено хлібом і водою, доки я щасливо не повернусь!
27 Але Міхей відповів: Якщо ти й справді щасливо повернешся, то це означатиме, що не Господь промовляв через мене! І додав: Пам’ятайте про це всі люди!
Битва Ізраїля та Юдеї проти Рамоту Гілеадського
28 Після цього Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдейський, вирушили на Рамот Гілеадський.
29 Ізраїльський цар сказав Йосафатові, що він піде в бій переодягнутим, а йому порадив: Ти залишайся в своїх шатах. Після цього Ізраїльський цар, переодягнувшись, кинувся у бій.
30 А сирійський цар сказав своїм начальникам військових колісниць, звелівши: Не затівайте бою ні з ким із воїнів, а лише з самим Ізраїльським царем!
31 Тому сталося так, що коли начальники колісниць побачили Йосафата, то вони вирішили: Напевно, це і є Ізраїльський цар! Вони оточили його, щоб дати бій, але Йосафат голосно закричав, і Господь його врятував, Бог відволік їх від нього, –
32 сталося так, що коли начальники колісниць зрозуміли, що він не є царем Ізраїлю, то відступили від нього.
33 Але якраз у той час якийсь воїн натягнув лук і випустив стрілу навмання і вразив Ізраїльського царя на стику між поясом та між кольчугою. Тож Ахав сказав своєму візникові колісниці: Поверни колісницю, і вивези мене з поля бою, бо я поранений.
34 Оскільки ж битва в той день ставала дедалі запеклішою, то цар Ізраїлю, стікаючи кров’ю змушений був стояти на колісниці в бою проти сирійців до самого вечора, а коли заходило сонце, він помер.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)