1 На своєму ліжку посеред ночі я шукаю коханого мого серця, – я його шукаю, але не знаходжу.
2 Вирішила: Встану, оббіжу місто, – його майдани та вулиці, – шукаючи того, кого покохало моє серце. Я шукала його скрізь, але не знайшла.
3 Мене зустріли вартові, які обходять місто, – спитала : Чи часом вони не бачили того, кого кохає моє серце?
4 Проте, лише трошки відійшла від них, як, нарешті, знайшла того, за ким тужить моє серце. Я вхопилась за нього і не відпускала його, аж доки не ввела його в дім своєї матері, – до покоїв своєї рідненької…
Наречений:
5 Я благаю вас, єрусалимські дочки, сернами і польовими ланями, аби ви не злякали і не розбудили любові, доки вона сама не забажає.
6 Хто вона – та, що рухається з боку пустелі неначе окурювана стовпами диму з пахучої мирри і ладану, та усякими іншими купецькими пахощами?
Автор:
7 А ось ложе (паланкін ) Соломона, – шістдесят витязів довкола нього – найпотужніших лицарів Ізраїлю.
8 Всі вони озброєні мечами, вправні воїни, – в кожного меч при боці напоготові з приводу нічної небезпеки.
9 Виготовив паланкін (носилки ) собі сам цар Соломон з ліванського дерева.
10 Його підпори він зробив срібними, а його спинку – золотою; його сидіння було пурпурове, а вся середина з любов’ю була прикрашена єрусалимськими дівчатами.
11 Виходьте й подивіться, сіонські дочки, на царя Соломона у вінку, яким його увінчала його матір у день його шлюбу, – день радості і щастя його серця!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)