Псалом 69
1 Диригентові. На мелодію “Лілея”. Псалом Давида.
2 Спаси мене, Боже, бо води загрожуютьмоєму життю!
3 Я загруз у глибокому болоті й немає на що опертись ногами. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна течія підхоплює мене.
4 Я втомився, волаючи про допомогу, – горло моє пересохло, в моїх очах потемніло в очікуванні допомоги мого Бога.
5 Тих, котрі без причини ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Вороги, які безпідставно мене переслідують, стали сильними й вимагають повернути те, чого я не брав.
6 Боже, Ти знаєш, яким нерозумним я був, – мої помилки не приховані від Тебе.
7 Нехай же через мене не будуть засоромлені ті, які покладають надію на Тебе, Господи. Господи Сил! Нехай з моєї вини не вкриються ганьбою всі, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїлів!
8 Адже заради Тебе я терплю зневагу, і сором покрив моє обличчя.
9 Чужим я став для моїх братів, – стороннім для синів моєї матері,
10 бо ревність щодо Твого Дому з’їдає мене; на мене впало знущання тих, що Тебе зневажають.
11 Коли я плакав, упокорюючи постом свою душу, то й цим докоряють мені.
12 Одягнувши замість одягу веретище , я став для них посміховиськом.
13 Про мене говорять ті, котрі сидять при брамі , співають про мене п’яниці.
14 Але я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, у великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене!
15 Витягни мене з трясовини, щоб я не втопився, визволь мене від тих, що ненавидять мене, – від водних глибин!
16 Нехай не накриють мене водяні хвилі, й не поглине мене глибина, – хай не стулить наді мною своєї пащі безодня.
17 Обізвися до мене, Господи; задля доброти Твого великого милосердя і багатства Своїх щедрот зглянься наді мною!
18 Не відверни Свого обличчя від Твого слуги, бо я в скруті. Негайно обізвись до мене!
19 Наблизься до мене і визволи мене, – всупереч очікувань моїх ворогів, визволь мене!
20 Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, що завдають мені болю.
21 Ганьба розбила серце моє, і я знесилився; я сподівався на співчуття, але надаремно, – не знайшов я і втішителів.
22 Дали Мені до їжі жовч, а в спразі Моїй напоїли Мене оцтом .
23 Нехай їхня пожива стане для них пасткою, а уявна безпечність – тенетами.
24 Нехай потемніє їм в очах, щоб не бачили, а їхні крижі хай назавжди залишаться зігнутими.
25 Вилий на них Своє обурення, і нехай їх охопить Твій палаючий гнів.
26 Нехай їхнє поселення стане порожнім, а в їхніх оселях хай не буде мешканців,
27 тому що вони переслідують того, кого Ти вразив, і примножують біль тому, кому Ти завдав ран.
28 Додай провину до їхньої провини, і хай обмине їх Твоя праведність.
29 Нехай будуть викреслені з Книги життя, хай не будуть вписані разом з праведними.
30 Я ж убогий і страждаю; нехай спасіння Твоє, Боже, піднесе мене високо.
31 А я прославлятиму Ім’я Боже в пісні, з вдячністю Його величатиму.
32 І це буде Богові приємніше, ніж теля, або віл з рогами й ратицями.
33 Побачать це покірні й зрадіють. Та й ви, котрі Бога шукаєте, – нехай оживе ваше серце!
34 Адже Господь вислуховує нужденних, і не залишить без уваги своїх в’язнів.
35 Хай величають Його небеса і земля, море і все, що в них рухається!
36 Бог врятує Сіон і відбудує міста Юди, аби можна було в них жити і ними володіти.
37 Нащадки Його слуг одержать їх у спадщину; ті, що люблять Його (Боже ) Ім’я, житимуть там.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)