Псалом 42
1 Диригентові. Повчання синів Корея.
2 Як олень прагне до джерела води, так душа моя прагне до Тебе, Боже.
3 Моя душа прагне Бога, – Живого Бога! Коли ж я нарешті прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?
4 Мої сльози стали для мене хлібом удень і вночі, коли щодня мені кажуть: Де твій Бог?
5 Про це я згадую, виливаючи душу свою, коли йду з юрбою, подорожуючи з ними до Божого Дому, серед голосів радості й хвали святкового натовпу.
6 Чому впадаєш у відчай, душе моя, чому тривожишся в мені? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його й далі за Його спасіння.
7 Боже мій, душа моя стривожена в мені. Тому я згадую Тебе з околиць Йордану і Гермону, з гори Міцар.
8 Безодня перекликається з безоднею в гуркоті Твоїх водоспадів, – усі Твої буруни і Твої хвилі пройшли наді мною.
9 Удень Господь виявляє Своє милосердя, а вночі я співаю Йому пісню, молюся до Бога мого життя.
10 Кажу Богові: Ти Скеля моя! Чому Ти забув про мене? Чому я ходжу засмучений через ворожий утиск?
11 Ніби кості ламають мені, коли мої вороги глузують з мене, повторюючи щодня: Де твій Бог?
12 Чому ти впадаєш у відчай, душе моя, чому тривожишся в мені? Покладайся на Бога, адже я й далі прославлятиму Його – мого Бога і Спасителя мого.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)