Псалом 137
1 Над ріками вавилонськими ми сиділи й плакали, згадуючи Сіон.
2 Там, на їхніх вербах ми повісили наші гусла.
3 Адже ті, котрі взяли нас у полон, домагались від нас пісень, – наші гнобителі жадали розваги, кажучи : Заспівайте нам сіонських пісень!
4 Як можемо ми співати Господню пісню на чужій землі?
5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай відмовитьмені правиця моя.
6 Нехай прилипне мій язик до піднебіння, якщо не згадаю про тебе, Єрусалиме, – якщо не вважатиму тебе джерелом моєї радості.
7 Пригадай, Господи, нащадкам Едома той день Єрусалима, коли вони вигукували: Руйнуйте його, руйнуйте аж до самих підвалин!
8 Дочко вавилонська, руйнівнице! Блаженний той, хто відплатить тобі тим самим, що ти заподіяла нам!
9 Благословенний той, хто і твоїх немовлят схопить та розіб’є об скелю !