1 Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день принесе.
2 Нехай хвалить тебе хтось інший, а не твої уста, – хтось чужий, а не власний язик.
3 Важкий камінь, і не легкий пісок, але гнів нерозумного тяжчий від них обох.
4 Лютість жорстока, гнів невгамовний, але хто встоїть перед заздрістю?
5 Краще відвертий докір, ніж нещира любов.
6 Докори друга є ознакою вірності, тоді як поцілунки ворога зрадливі .
7 Ситий топченавіть стільник з медом, а для голодного навіть гірке буде солодким.
8 Як пташка, що покинула власне гніздо, так і людина, котра залишила свою місцевість.
9 Як миро і пахощі звеселяють серце, так солодкий нам друг сердечною порадою.
10 Не залишай свого друга, ані друга свого батька, і не шукай дому твого брата в день свого нещастя , бо кращий сусід, що поряд, ніж брат, котрий далеко.
11 Будь мудрий, сину мій, та радуй моє серце, і я знатиму, що відповісти тим, хто мене лихословить.
12 Розважливий бачить лихо і ховається, тоді як необачливі йдуть далі й зазнають збитків.
13 У того, хто поручився за чужинця, заберуть останню одежину, – віддадуть її в заставу за чужинця .
14 Коли хто з самого ранку голосно вихваляє свого друга, то вважатимуть, що він лихословить його.
15 Безперервне капання води з ринви в сльоту і сварлива жінка – однакові.
16 Вгамувати її, – те саме, що втримати вітер чи олію у своїй правиці, – вона обов’язково дасть про себе знати.
17 Залізо гострять залізом, а поведінку людини формує навіть погляд його друга.
18 Хто доглядає за смоківницею, їстиме її плоди, – так само, хто вірно служить своєму господарю, такий буде в пошані.
19 Як у воді відбивається обличчя до обличчя, так серце людини відображає саму людину.
20 Як ненаситні шеол і безодня, так само ненаситні й людські очі.
21 Що плавильня для срібла або горно для золота, те для людини уста тих, які хвалять її.
22 Хоча б товкти нерозумного товкачем у ступі разом із зерном, його безглуздя не відстане від нього.
23 Пильно доглядай за тваринами твого стада, і хай твоє серце буде з отарами.
24 Адже багатство не вічне; воно, як і корона – не переходить з роду в рід.
25 Коли скосиш траву, з’явиться нова зелень, і збиратимеш сіно навіть на горах, –
26 це значить, що матимеш овець для одягу, і козлів на купівлю поля;
27 матимеш також достатньо козячого молока для харчування тобі та твоїм домашнім, як і на прожиття твоїм слугам.