1 Як сніг улітку, як злива в жнива, – так не личить нерозумному честь.
2 Як пролетить горобець і як промигне ластівка, – так і безпідставне прокляття не сповниться.
3 Що батіг для коня, а вуздечка для осла, те палиця для спин нерозумних.
4 Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби тобі не стати таким як він.
5 Дай нерозумному відповідь відповідно до його безглуздя, щоби він не вважав себе мудрим у власних очах.
6 Що посилати звістку через нерозумного, те відтинати собі ноги, або випити гіркоту.
7 Що безпорадні ноги паралізованого, те притча в устах нерозумного.
8 Віддавати шану нерозумному, – те саме, що прив’язувати камінь до пращі.
9 Що колюча тернина в руках п’яниці, те притча в устах нерозумного.
10 Як стрілець, що ранить кожного перехожого, так і той, хто бере на роботу нерозумного чи пройдисвіта.
11 Як пес повертається до своєї блювотини, так і нерозумний повторює своє безглуздя.
12 Чи ти бачив людину, яка мудра у власних очах? На нерозумного більше надії ніж на неї!
13 Ледар говорить: Лев на дорозі! Лев на кожному майдані!
14 Як двері повертаються на своїх завісах, так лінивий на своєму ліжку.
15 Ледар простягає свою руку до миски, але йому ліньки піднести її до свого рота.
16 Лінивий вважає себе розумнішим за сімох, які відповідають розсудливо.
17 Хто, проходячи мимо, втручається в чужу суперечку, той хапає пса за вуха.
18 Що, прикидаючись божевільним, жбурляти головешки та пускати смертоносні стріли,
19 те обманювати свого друга, а потім говорити: Я лише пожартував.
20 Коли закінчуються дрова, вогонь гасне, так само коли нема наклепника, сварка припиняється.
21 Вугілля для жару і дерево для вогню, а сварлива людина – для розпалювання сварки.
22 Слова наклепника, як ласощі, які з їжею легко потрапляють у глибини нутра того , хто вислуховує.
23 Що глиняна посудина, покрита підробкою срібла, те полум’яні уста при злосливому серці.
24 На словах ненависник може видавати себе за іншого, тоді як у своєму серці він втаює підступ.
25 Навіть якщо мова його лагідна, не вір йому, бо сім гидот у його серці.
26 Хоча ненависть хитро приховується, злостивість людини відкриється перед громадою.
27 Хто копає яму, той сам до неї впаде, і хто вгору котить камінь, на того він і покотиться.
28 Брехливий язик ненавидить ним же поранених, і облесливі уста готовлять погибель.