1 Якщо сядеш за стіл споживати їжу з можновладцем, добре придивись, що перед тобою,
2 і вложи собі хоч би ножа в горло, якщо ти надто жадібний.
3 Не захоплюйся його ласощами, бо це оманлива їжа.
4 Не надто старайся набути багатство, – відмовся від таких своїх задумів,
5 адже не встигнеш на нього надивитися, як його не стане, – воно неодмінно дістане собі орлині крила і здійметься в небо.
6 Не їж хліба з заздрісним, і не спокушайся його ласощами,
7 бо він такий, як його думки. Їж і пий, – каже він тобі, – але серце його не з тобою.
8 Спожитий шматок хліба ти радий будеш вивергнути, і твої добрі слова пропадуть надаремно.
9 Не говори в присутності нерозумного, тому що він знехтує твоїми розумними словами.
10 Не пересувай давньої межі і не вторгайся на поля сиріт.
11 Адже їхній Захисник могутній, – Він вступиться в їхню справу з тобою.
12 Прихили своє серце до повчання, і свої вуха – до мудрих слів.
13 Не залишай дитини без повчання, – якщо покараєш її різкою, вона не помре.
14 Ти покараєш її лозиною, і визволиш її душу від шеолу.
15 Сину мій, якщо твоє серце стане мудрим, то і моє серце радітиме, –
16 все моє нутро буде тішитись, коли твої уста говоритимуть доречне.
17 Нехай твоє серце не заздрить грішникам, – нехай воно постійно прагне Господнього страху,
18 адже існує майбутнє, і надія твоя не буде втрачена.
19 Слухай, сину мій, набирайся мудрості й скеровуй серце своє на пряму дорогу.
20 Не перебувай між тими, хто упивається вином і об’їдається м’ясом,
21 тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, – всі зодягнуться в лахміття.
22 Слухай свого батька, бо він тебе породив, і не зневажай матері своєї, навіть якщо вона в похилому віці.
23 Набувай істину і не продавай мудрості, повчання і розуму.
24 Щасливий батько праведника, – хто породив мудрого, тішиться ним.
25 Нехай твій батько і твоя мати радіють, – хай веселиться та, яка народила тебе.
26 Сину мій, дай мені твоє серце, а твої очі нехай пильнують за моїми дорогами,
27 адже розпусниця – це глибока безодня, і чужа жінка – тісна криниця.
28 Вона, наче грабіжник у засідці , – чатує на здобич, примножуючи серед людей зрадників.
29 У кого лемент? У кого горе? У кого стогін? У кого сварка? У кого рани без підстави? У кого червоні очі?
30 У тих, хто допізна засиджується за вином, – хто ходить, шукаючи вина приправленого.
31 Навіть не дивися на вино, як воно в чаші червоніє та іскриться, – як воно легенько ллється до рота , адже
32 воно врешті-решт вкусить, як змія, – вжалить, наче гадюка.
33 Твої очі приглядатимуться до чужих жінок, і серце твоє заговорить розпусне.
34 І ти будеш, наче той, хто спить посеред моря, або дрімає на верхівці щогли.
35 Ти говоритимеш : Мене били, але мені не боліло, – мені надавали стусанів, та я не відчував. Як тільки прокинуся (витверезію ), знову шукатиму того самого.