Йов: Бог визначив долю нечестивої людини
1 І Йов продовжив свою промову, говорячи:
2 Як живий Господь, Котрий позбавив мене правосуддя, і Вседержитель, Котрий напоїв гіркотою мою душу!
3 Поки ще в мені жевріє дихання, і Божий подих у моїх ніздрях, –
4 мої уста не скажуть неправди, і мій язик не вимовить жодної фальші.
5 Нехай такого не станеться, щоб я, поки живу, назвав вас справедливими. Адже своєї невинуватості не зречуся.
6 Я міцно триматимусь своєї правоти і не відступлю, – моє серце не докорятиме мені за прожиті дні свого життя .
7 А мій ворог нехай вважається злочинцем і мій противник – нечестивцем!
8 Адже яка надія в беззаконника як він загине, коли Бог відбирає у нього життя?
9 Хіба Бог слухатиме його волання, коли надходитиме на нього нещастя?
10 Адже хіба він тішився присутністю Всемогутнього, спілкуючись повсякчасно з Богом?
11 Я навчаю вас про діяльність Божу, і не приховую задумів Вседержителя.
12 Якщо ви все це бачили, то чого говорите нісенітниці?
13 Таку долю визначає Бог нечестивій людині; такий уділ від Вседержителя отримують жорстокі насильники.
14 Нехай навіть багато у них дітей, – проте всі вони приречені на смерть, і його нащадки не наситяться хлібом.
15 Тих, які залишаться після нього, забере в могилу моровиця, і за ними не голоситимуть навіть їхні вдови.
16 Хоча би він нагромадив срібла, як пороху, і наготував купу одеж, як глини, –
17 то всім тим, що він наготує, користуватиметься праведник, і богобійні володітимуть сріблом.
18 Він будує свій дім, наче міль гніздо, і як той сторож, що ставить собі тимчасовий курінь.
19 Багатим ляже, але більше ним не буде, – він відкриє свої очі, але вже нічого немає.
20 Вдень його поглинатимуть жахи, наче повінь, а вночі його вхопить буря.
21 Його підійме східний вихор і понесе, змете його з місця проживання, –
22 налетить на нього безпощадно, як би він не старався втікати.
23 Йому вслід заплескають у свої долоні, й посвищуть над ним з його ж місця.