Еліфаз: Бог упокорює гордовитого, а смиренного серцем Він спасає
1 Відповідаючи, знову заговорив Еліфаз із Темана, промовивши:
2 Чи може бути корисною для Бога людина? Адже мудрий корисний насамперед для самого себе.
3 Що за радість Всемогутньому від твоєї праведності? Хіба є якась Йому користь від того, що ти неухильно дотримуєшся вірної дороги?
4 Хіба Він тебе каратиме за твоє благочестя, позиваючись щодо тебе на суд?
5 Хіба не тому, що твої злочини надто великі, й немає кінця твоїм гріхам?
6 Напевно, без необхідності ти брав у твоїх братів заставу, знімаючи одяг з нагих;
7 ти не напоїв спраглих водою, а голодуючим ти відмовляв у хлібі?!
8 А може ти наділяв землею можновладців, і лише привілейовані мешкають на ній?!
9 Можливо вдів ти відсилав з порожніми руками , а сиріт бив по руках?!
10 Через те ти тепер звідусіль оточений засідками, і раптово тебе огорнув жах,
11 оточила темрява, через що ти нічого не бачиш, і великі хвилі води тебе закривають?‥
12 Хіба Бог не перебуває на висоті небес? Подивися вгору на найвищі зорі, – які ж вони недосяжні!‥
13 А ти кажеш: Що Богові відомо? Як Він може судити через таку темряву?!
14 Густі хмари заслоняють Його, коли Він проходжується по колу небесного обрію.
15 Невже ти хочеш триматися відвічної стежки, якою ходили нечестиві мужі,
16 і були знищені передчасно, коли русло вируючого потоку їх підмило?!
17 Вони говорили Богові: Відійди від нас! Що, мовляв, Всемогутній може зробити?
18 Але ж це Він наповнив їхні житла добробутом… Проте, задуми нечестивих далекі від мене!
19 Дивлячись на це, праведники тішаться, – непорочні глузують з них,
20 мовляв: знищені наші противники, – навіть їхній залишок пожер вогонь!
21 Тож, заприязнися з Богом, уклади з Ним мир, – і через це прийде до тебе добробут.
22 Прийми з Його уст Закон, і поклади Його слова в своє серце!
23 Якщо ти в покорі навернешся до Всемогутнього, і віддалиш беззаконня від свого намету, то будеш відбудований.
24 Тоді вважатимеш золото за порох, і офірські скарби, – як каміння потоку.
25 Всемогутній буде твоїм скарбом, – Він стане для тебе добірним сріблом.
26 Тоді Всемогутній стане твоєю радістю, і ти підіймеш до Бога своє обличчя.
27 Коли ти будеш молитися до Нього, Він тебе почує, і ти виконаєш свої обітниці.
28 Що лише ти заплануєш, в усьому матимеш успіх, а на твоїх дорогах сяятиме світло.
29 Адже Бог упокорює гордовитого, а смиренного серцем Він спасає.
30 Він рятує навіть того, хто не без вини, – такий спасається чистотою своїх рук сьогодні .