Суддя Тола
1 Після Авімелеха для порятунку Ізраїлю виступив Тола, син Пуа, внук Дода, – муж з племені Іссахара. Він мешкав у Шамірі, що на узгір’ї Єфрема.
2 Тола був суддею Ізраїлю двадцять три роки. Коли він помер, то був похований у Шамірі.
Суддя Яір
3 Після нього постав гілеадець Яір. Він був суддею Ізраїлю двадцять два роки.
4 В нього було тридцять синів, котрі їздили на тридцяти молодих ослах. Вони мали тридцять міст, які й дотепер існують у Гілеадському краї й називаються Поселеннями Яіра.
5 Коли Яір помер, то був похований у Камоні.
Ізраїль знову поневолений
6 Проте Ізраїльтяни продовжували творити зло перед Господом. Вони служили Ваалам та Астартам, а також богам арамійським, богам сидонським, богам моавським, богам аммонійських племен і богам филистимців. Господа вони залишили й не служили Йому.
7 Тож запалав Господній гнів на Ізраїль, і Він віддав їх у руки филистимців та в руки аммонійських племен.
8 Вони пригноблювали й поневолювали Ізраїльтян протягом вісімнадцяти років, і особливо тих Ізраїльтян, що мешкали на другому боці Йордану, в аморейському краю, що в Гілеаді.
9 До того ж, аммонійські племена перейшли Йордан, аби також воювати з нащадками Юди, Веніяміна, та з племенем Єфрема, так що Ізраїльтянам стало дуже важко.
10 Тоді Ізраїльтяни заволали до Господа, промовляючи: Згрішили ми перед Тобою, оскільки ми залишили свого Бога, а служили Ваалам.
11 І Господь відповів Ізраїльтянам: Хіба Я не рятував вас від єгиптян, аморейців, аммонійських племен, филистимців,
12 сидонців, амалекітянців та маокійців, які пригноблювали вас? Адже щоразу, коли ви волали до Мене, Я вас рятував з їхніх рук!
13 Але ви знову й знову залишали Мене й служили іншим богам. Тому більше вже не спасатиму вас.
14 Ідіть і волайте до богів, яких ви самі собі обрали; нехай вони вас рятують у час вашої скрути!
15 У відповідь Ізраїльтяни дуже заголосили до Господа: Згрішили ми, – говорили вони , – роби з нами те, що Ти вважаєш за потрібне, лише спаси нас тепер!
16 Вони повикидали з-поміж себе чужих богів, і почали служити Господу. Він же не міг більше дивитись на страждання народу, і був засмучений недолею Ізраїлю.
17 І от аммонійські племена отаборились у Гілеаді , а Ізраїльтяни, згуртувавшись, стали табором у Міцпі.
18 Тоді народ і старійшини Гілеаду домовились між собою: Хто з-посеред наших мужів поведе нас на битву з аммонійськими племенами, той і стане вождем усіх мешканців Гілеаду?