Господь прикликує Ісаю до пророчого служіння
1 У рік смерті царя Уззії я побачив мого Владику, Який сидів на високому і піднесеному престолі, а краї Його шат наповнювали Храм.
2 Над Ним стояли серафими. У кожного з них було по шість крил: двома він закривав своє обличчя, двома покривав свої ноги і двома літав.
3 І волали вони один до другого, повторюючи: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля сповнена Його славою!
4 Від голосу волаючих захиталися підвалини й пороги брам , і Храм наповнився димом.
5 І я сказав: Горе мені! Я пропащий! Адже я людина з нечистими устами, і живу серед народу також з нечистими устами, в той час як мої очі побачили Царя, Господа Саваота.
6 Тоді до мене підлетів один із серафимів, тримаючи в руці жаріюче вугілля, яке взяв щипцями з жертовника,
7 і, доторкнувшись до моїх уст, сказав: Тепер, коли це доторкнулося до твоїх уст, твоя провина усунута, і твій гріх викуплений!
8 І ось я почув голос мого Владики, Який говорив: Кого Мені послати, і хто піде для Нас? І я відповів: Ось я, пошли мене!
9 А Він промовив: Йди і говори цьому народові: Ви слухаєте уважно, але не розумієте; ви очима дивитеся, але не пізнаєте!
10 Учини затверділим серце цього народу, а його вуха зроби тугими, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, і не чув своїми вухами, не розумів своїм серцем, не навернувся і не зцілився .
11 І я запитав: До яких пір, мій Владико? А Він відповів: Аж доки не будуть спустошені міста і залишаться без мешканців, а будинки без людей, доки країна не перетвориться на суцільні руїни.
12 Господь відпровадить людей далеко , а залишена земля цілковито опустіє.
13 І хоча б на ній залишилась, або повернулась десята частина, то вона буде знову знищена, але, як теребінт і як дуб, після того як їх зрубають, залишається корінь, так залишиться його пень, який стане святим насінням.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)