Пророцтво щодо Дамаска та Єфрема
1 Пророцтво щодо Дамаска. Дамаск буде вилучений з-поміж міст, і стане купою руїн.
2 Залишені будуть міста Ароера, – вони служитимуть для відпочинку отар, яких ніхто не лякатиме.
3 Не стане фортеці Єфрема і царства Дамаск, а з залишками Араму (Сирії ) буде те ж саме, що й зі славою нащадків Ізраїля, – говорить Господь Саваот.
4 Настане такий день, коли слава Якова буде зменшуватись, і його сите тіло схудне.
5 Буде так, як під час жнив, коли зрізають спіле збіжжя, а за женцями хтось визбирує колоски в Рефаїмській Долині,
6 а після них залишається лише стерня; або як буває після оббивання плодів оливкового дерева: дві-три ягідки на самому вершечку, чотири-п’ять, залишаються на його рясних галузках, – це слова Господа, Бога Ізраїлю.
7 У той день людина зверне свій погляд на Того, Хто її створив, – її очі дивитимуться на Святого Ізраїлевого,
8 й перестане покладатись на вівтарі та власні витвори, зроблені своїми руками, – не дивитиметься також на свої священні гаї (Ашери ) та на жертовники ідолів.
9 Того дня його (Ізраїлю ) укріплені міста будуть, наче опустілі ліса та верхів’я гір, що їх колись залишили перед синами Ізраїля втікачі. Вони будуть спустошені,
10 оскільки ти забув Бога, твого Спасителя, і не згадав про Скелю твоєї сили. Тому ти садиш розкішні саджанці, прищеплюючи їх з чужою галузкою.
11 Того дня як посадив, ти впевнився, що посаджене росте, і посприяв, щоб воно рано зацвіло, проте в час врожаю ти отримаєш купу галуззя – смуток і невтішний біль.
12 О, горе! Шумлять численні народи! Подібно до моря, що розбурхалось, вони бурлять, і галас багатьох племен лунає, як ревіння великих вод.
13 І хоч народи клекочуть, як гуркіт могутніх хвиль, Він їм погрозить, і вони побіжать дуже далеко, – понесуться, як полова від гірського вітру, або трава перекотиполе від буревію.
14 Під вечір наводять вони жах, але перш ніж настане ранок, їх уже немає! Таке майбутнє всіх, котрі нас грабують, і доля тих, котрі нас оббирають.