Настанови про ведення війни
1 Якщо ти вирушиш на війну проти своїх ворогів і побачиш коней та колісниці, – військо, численніше від твого, – то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Котрий вивів тебе з єгипетського краю.
2 Перед тим як вступати в бій, нехай виступить священик з промовою до народу,
3 говорячи до них: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні вступаєте в битву проти ваших противників. Нехай ваш дух не занепадає, не бійтеся, не тривожтесь і не тремтіть перед ними,
4 адже Господь, ваш Бог, іде з вами, щоб воювати за вас з вашими ворогами та врятувати вас.
5 Відтак промовлять до воїнів урядники, кажучи: Якщо хтось з вас збудував новий дім, але ще не справив входин до нього, нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а інший чоловік не справляв входин до нього.
6 Якщо хтось посадив виноградник, але ще не скористався ним, нехай повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не скористався ним.
7 А може хтось засватав жінку, але ще не взяв її за дружину , нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не взяв її.
8 Продовжуючи промовляти до народу, нехай урядовці спитають: Чи є тут хтось боязливий, або полохливий серцем? Нехай іде та повертається до свого дому, аби не наганяв страху в серця своїх братів, як у його серці.
9 Після того як урядники закінчать промовляти до народу, то поставлять воєначальників на чолі військових підрозділів.
10 Коли наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то спочатку запропонуєш йому мир.
11 Якщо воно відповість тобі миром і відкриє тобі ворота , то всі мешканці, які живуть у ньому, стануть тобі платниками данини і служитимуть тобі.
12 Але якщо воно не укладе мирної угоди з тобою і вступить з тобою у бій, то візьмеш його в облогу.
13 Коли ж Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, то ти знищиш усіх його чоловіків мечем,
14 а жінок та дітей, худобу і все, що буде в тому місті, усю здобич його, забереш собі і користуватимешся харчовими запасами своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видав тобі.
15 Так чинитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе і не належать до міст тутешніх народів.
16 Що ж до міст цих народів, які Господь, твій Бог, дає тобі у володіння, то не залишиш живою жодної душі.
17 Неодмінно віддаси їх на закляття, зокрема, хеттейців, аморейців, ханаанців, періззейців, гіввійців та євусейців, як Господь, твій Бог, звелів тобі.
18 Аби вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, які вони чинили перед своїми богами, і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом.
19 Якщо триматимеш в облозі якесь місто довгий час, воюючи проти нього, щоб його здобути, то не знищуй його дерев, застосовуючи до них сокиру, оскільки живитимешся з них; тому не вирубуй їх. Хіба польове дерево – людина, щоб могло сховатись від тебе в укріпленні?
20 Лише ті дерева, про які ти знаєш, що вони не їстівні дерева, такі можеш нищити, зрубувати і будувати укріплення проти міста, яке провадить з тобою війну, доки його не підкориш.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)