Пророцтво про кінець днів
1 В той час повстане Михаїл, великий Владика, Котрий пильнує дітей твого народу. І настане час скрути, – такої скрути, якої ще ніколи не було, відколи існують люди, і аж до цього часу. Але в той час з твого народу спасеться кожний, хто виявиться записаним у Книзі Життя.
2 Багато з тих, котрі сплять у поросі землі, пробудяться, – одні для вічного життя, а інші – на ганьбу й на вічну наругу.
3 Розумні сяятимуть, як світила небозводу, – ті котрі навернули багатьох до праведності, – як зірки, повік-віків.
4 Ти ж, Даниїле, залиши ці слова в таємниці і запечатай Книгу аж до часу кінця. Багато, досліджуючи, хитатимуться, але знання примножуватимуться.
5 Озирнувшись, я, Даниїл, побачив ще двох інших, котрі стояли, – один на цьому березі ріки, а другий – на протилежному березі ріки.
6 І один з них спитав Мужа, одягненого у лляну одежу, Котрий перебував над водами ріки: Коли настане кінець цих дивовижних подій ?
7 Тоді я почув, як Муж, одягнений у лляну одежу, Котрий перебував над водами ріки, піднявши Свої обидві руки до неба, присягнувся Тим, Котрий живе Вічно: Мине час, часи і половина часу! Коли остаточно буде втрачена сила святого народу, все це завершиться.
8 Я це почув, але не зрозумів, тому запитав: Володарю мій, яким же буде кінець усього цього?
9 А він відповів: Іди, Даниїле, бо ці слова закриті й запечатані аж до часу кінця.
10 Чимало буде людей очищених, вибілених і випробуваних вогнем. Нечестиві ж залишатимуться в своєму беззаконні. Жоден нечестивий не матиме пізнання, а розумні зрозуміють.
11 З того часу, як буде скасована повсякденна жертва і встановлена гидота спустошення, пройде тисяча двісті дев’яносто днів.
12 Блаженний той, хто чекатиме і доживе до тисячі трьохсот тридцяти п’яти днів.
13 А ти йди до свого кінця і відпочинеш, – після чого встанеш для отримання своєї частки в кінці днів.