Злий задум Авесалома
1 Незабаром Авесалом придбав собі колісницю з кіньми і п’ятдесят чоловіків, які би бігли перед нею.
2 Авесалом рано вставав, й зупинявся на узбіччі дороги біля міської брами, й коли якась людина йшла до царя, щоб той вирішив її судову справу, то таку людину підкликав Авесалом і питав: З якого ти міста? А коли той відповідав: Твій слуга з такого-то Ізраїлевого племені,
3 то Авесалом говорив йому: Твоя справа, дійсно, варта уваги й справедлива, але, на жаль, у царя немає нікого, хто міг би тебе вислухати.
4 Потім Авесалом додавав: От якби мене поставили суддею в цьому краю, то коли б до мене приходила людина з якоюсь скаргою, чи судовою справою, то я судив би по справедливості.
5 А коли хтось підходив, аби йому поклонитись, то він простягав до нього руки, обіймав і цілував його.
6 Так ставився Авесалом до кожного Ізраїльтянина, що йшов до царя на суд. Таким чином Авесалом схиляв на свій бік серця Ізраїльтян.
7 Після чотирьох років такої діяльності Авесалом сказав цареві: Я хотів би піти в Хеврон і виконати свої обітниці, які я дав Господу.
8 Адже коли твій слуга ще перебував в арамійському Гессурі, то дав обітницю такого змісту: Якщо Господь дійсно поверне мене в Єрусалим, то я поклонюсь (принесу жертву ) Господу.
9 Цар йому відповів: Іди з миром. Тож він зібрався й пішов у Хеврон.
10 Звідти Авесалом таємно розіслав своїх агентів до всіх племен Ізраїлю з наказом: Як тільки ви почуєте звук труби, то волайте: Авесалом став царем у Хевроні!
11 Авесалом запросив із собою з Єрусалима двісті мужів, які супроводжували його у простоті серця, нічого не відаючи про змову.
12 Авесалом покликав також гілонійця Ахітофела , радника Давида з його родинного міста Гіло, і коли приносились жертвоприношення, відбулась дуже міцна таємна змова, і чимало народу приєднувалось до Авесалома.
Давид тікає з Єрусалима
13 До Давида прийшов вісник з повідомленням: Ізраїльські мужі схилились на бік Авесалома.
14 Тоді Давид сказав усім своїм слугам, котрі були з ним у Єрусалимі: Вирушаймо і будемо втікати, бо інакше ми не зможемо врятуватись від Авесалома! Не гаючи часу, виходьте, щоб він зненацька не напав на нас, не наробив нам лиха та не знищив усіх мешканців міста мечем!
15 А слуги царя сказали цареві: Щоби тільки наш володар, цар, вирішив, ми, твої слуги, будемо з тобою .
16 Тож цар вирушив з усією родиною пішки, залишивши десять своїх наложниць, аби стерегли палац.
17 Отже, йдучи пішки, цар з усім своїм народом зупинились біля останнього дому.
18 Всі його дворові слуги йшли поруч з ним, а також усі керетійці, всі пелетійці і всі ґіттійці, – загальною кількістю шістсот мужів, що супроводжували його з Ґата, – вони йшли перед царем.
19 Цар запитав ґіттійця Іттая: Чому ти також йдеш з нами? Повертайся і залишись з новим царем, адже ти – чужинець, і навіть вигнанець зі свого краю.
20 Заледве учора ти прийшов, як же сьогодні я можу силувати тебе йти з нами? Адже я сам не відаю, куди йду. Повертайся і дозволь повернутись своїм братам разом з тобою, і нехай Господь виявить до вас милосердя та вірність.
21 Але Іттай, відповідаючи цареві, запевнив: Як живий Господь, і як живий мій володар, цар, я буду там, де лише буде мій володар, цар, – чи то на смерть, чи то на життя, – там буде і твій слуга!
22 Після цих слів Давид сказав Іттаю: Тоді, вперед! І пішов ґіттієць Іттай, з усіма своїми воїнами та з їх дружинами й дітьми, котрі були з ним.
23 І коли вони йшли, весь край дуже плакав… Цар з усім народом переправився через потік Кедрон, а весь озброєний люд пішов дорогою в напрямку пустелі.
24 Був там і священик Садок разом з усіма левітами, які несли Ковчег Божого Заповіту. Вони поставили Божий Ковчег, і Авіятар приносив жертви всепалення , аж доки весь народ не вийшов з міста.
25 Але цар сказав Садокові: Поверни Божий Ковчег у місто. Якщо Господь змилосердиться до мене, то Він поверне мене, аби мені побачити його на його постійному місцеперебуванні.
26 А якщо Він скаже: Ти не бажаний Мені, – то я готовий і до цього, – нехай Він чинить зі мною, як уважає правильним!
27 Потім цар сказав священикові Садокові: Невже ти не розумієш? Повертайся з миром у місто, разом зі своїм сином Ахімаасом та Йонатаном, сином Авіятара, – обидва ваші сини нехай будуть з вами.
28 Пам’ятайте також, що я чекатиму біля йорданських бродів у пустелі, аж поки не прийде від вас вістка з повідомленням для мене.
29 Отже, Садок та Авіятар повернули Божий Ковчег до Єрусалима, і залишались там.
30 Сам же Давид, підіймаючись на гору Оливну, йшов і плакав; він йшов босим з покритою головою, як і весь озброєний народ, що був з ним, – кожен покривши свою голову, й підіймаючись угору, плакав.
31 Коли ж Давидові повідомили, що і Ахітофел серед змовників з Авесаломом, то Давид заволав: Благаю Господи, перетвори Ахітофелову раду в ніщо!
32 Коли ж Давид піднявся на вершину гори, де зазвичай поклоняються Богові, йому назустріч вийшов Хушай із Арки, в розірваному на собі одязі, і з порохом на своїй голові.
33 І Давид сказав йому: Якщо підеш далі зі мною, то будеш для мене тягарем,
34 а коли повернешся в місто і скажеш Авесаломові: Я хочу бути твоїм слугою, царю! Я раніше був слугою твого батька, але зараз хочу бути твоїм слугою, то так ти зможеш уневажнити щодо мене раду Ахітофела.
35 Там з тобою будуть також священики Садок і Авіятар, – і яку лише почуєш інформацію з царського палацу, повідом про те священикам Садокові та Авіятарові.
36 З ними й обидва їхні сини: Ахімаас, син Садока, та Йонатан, син Авіятара. Через них пересилайте мені все, що дізнаєтесь.
37 Хушай, приятель Давида, прийшов у місто якраз тоді, коли в Єрусалим вступав Авесалом.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)