Сеннахерів погрожує захопити усі міста Юдеї
1 Після цих подій і всіх ознак вірності Єзекії, прийшов ассирійський цар Сеннахерів, і, виступивши проти Юдеї, учинив осаду навколо укріплених міст, з наміром їх захопити для себе.
2 Коли Єзекія побачив, що Сеннахерів виступив з наміром завоювати і Єрусалим,
3 то, порадившись зі своїми командирами війська та своїми лицарями він запропонував засипати водні джерела, що за містом; вони його в цьому підтримали.
4 Було зібрано багато людей, і вони перекрили всі водні джерела та засипали потік, що протікав через край, говорячи: Для чого, прийшовши сюди, ассирійські царі мали би тут багато води?
5 Підбадьорившись духом, він відновив зруйновані місцями стіни міста, збудував на них башти. Навколо старої стіни побудував іншу стіну; укріпив фортецю Мілло в Місті Давида та заготовив багато зброї – списів і щитів.
6 Він настановив над народом воєначальників, зібрав їх до себе на майдан перед брамою міста, і, підбадьорюючи їх, натхненно говорив:
7 Кріпіться і будьте мужніми, не бійтесь і не жахайтесь ассирійського царя, ані тієї численності війська, яка з ним, адже з нами значно більша сила, ніж у нього!
8 З ним – людська потуга, а з нами – Господь, наш Бог; Він нам допоможе, й буде за нас провадити битву! Промова Юдейського царя Єзекії підбадьорила народ.
9 Після цього ассирійський цар Сеннахерів, який зі своїм військом таборував під Лахішем, послав своїх сановників у Єрусалим до Юдейського царя Єзекії та до всіх Юдеїв, мешканців Єрусалима, з такою заявою:
10 Так говорить ассирійський цар Сеннахерів: На що ви покладаєте надію, засівши в Єрусалимі, який перебуває в облозі?
11 Нехай не обманює вас Єзекія, прирікши вас на неминучу смерть від голоду та спраги й запевняючи: Господь, наш Бог, врятує нас від рук ассирійського царя!
12 Хіба це не той самий Єзекія, котрий знищив його жертовники та його узвишшя, і звелів Юдеям та Єрусалимові, говорячи: Поклоняйтесь перед одним лише жертовником і на ньому звершуйте кадіння?
13 Хіба ви не знаєте, що зробив я і мої батьки з усіма народами країн? Хіба будь-коли спромоглися боги народів тих країн врятувати свої власні країни від моєї руки?
14 Котрий з-посеред усіх богів тих народів, яких вигубили мої батьки, врятував їх? Котрий з них спромігся врятувати свій народ від моєї руки? Тож хіба зможе ваш Бог врятувати вас від моєї руки?
15 Нехай же тепер вас не обманює Єзекія і нехай не переконує вас діяти так само! Тож не вірте йому! Адже жоден бог будь-якого народу чи царства не зможе врятувати свій народ з моєї руки, як і раніше з рук моїх батьків, то хіба ваш Бог здатний врятувати вас від моєї руки?!
16 І ще багато чого говорили його посланці проти Господа Бога та проти його слуги Єзекії.
17 Сеннахерів також написав лист, аби в ньому зневажити Господа, Бога Ізраїлю, говорячи про Нього: Як боги народів інших країн не врятували своїх народів від моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує Свого народу від моєї руки!
18 Вони (сановники царя ) волали дуже голосно Юдейською мовою, звертаючись до мешканців Єрусалима, які стояли на стіні, з метою налякати їх, а перелякавши, таким чином захопити місто.
19 Отже, вони багато говорили проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, які є витворами людських рук.
Поразка із смерть Сеннахеріва
20 З цього приводу палко молились як цар Єзекія, так і пророк Ісая, син Амоса, волаючи про допомогу з неба.
21 Після того Господь послав ангела, котрий знищив усіх хоробрих воїнів, командирів і можновладців у таборі ассирійського царя, так що зганьблений і знеславлений він повернувся до свого краю. Коли ж він увійшов у капище свого бога, його вбили мечем його рідні сини.
22 Отже, Господь врятував Єзекію і всіх мешканців Єрусалима, від рук ассирійського царя Сеннахеріва та від рук усіх ворогів, забезпечивши їх звідусіль спокоєм.
23 Тому було багато таких, котрі приносили в Єрусалим дари для Господа та цінні подарунки Юдейському цареві Єзекії. Після цього він став дуже славнозвісним серед усіх народів…
Кінець царювання Єзекії
24 Але так сталось, що в той час Єзекія смертельно занедужав. Він молився до Господа, Котрий його вислухав і учинив для нього незвичну ознаку .
25 Проте Єзекія не віддячив Йому за виявлене до нього добродійство, оскільки його серце загорділо, тому Бог запалав гнівом на нього, на Юдею і на весь Єрусалим.
26 Коли ж Єзекія пізніше впокорився й покаявся в своїй гордині, як і всі мешканці Єрусалима, то Господній гнів не впав на них у часи Єзекії.
27 Єзекія був багатим і користувався дуже великою славою. Він спорудив собі скарбниці для срібла, золота, коштовного каміння та пахощів, а також для щитів та всякого коштовного начиння.
28 Крім того він побудував комори для запасів зерна, вина та олії; спорудив стайні для різної худоби та загони для овець.
29 Він також будував міста. Єзекія придбав собі численні отари овець та великої худоби, адже Господь обдарував його дуже великими маєтками.
30 Саме Єзекія перекрив русло води Верхнього Гіхону і пустив її вниз на захід до Міста Давида. Отже, Єзекії щастило в усякому його ділі.
31 Проте, коли прийшли посли можновладців Вавилону, які були послані до нього, щоб довідатись про незвичну ознаку, яка трапилась в краю, Бог його залишив, випробовуючи його, аби довідатись про всі його сердечні задуми.
32 А всі інші події з життя Єзекії та його благочестиві діяння записані у Видіннях Пророка Ісаї, Сина Амоса, а також у Книзі Юдейських та Ізраїльських Царів.
33 Тож Єзекія спочив зі своїми батьками, і його поховали у верхній частині гробниці біля синів Давида. Всі Юдеї та мешканці Єрусалима віддали йому після смерті належні почесті. Після Єзекії став царем його син Манассія.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)