Egypt's Defeat at Carchemish
1 The Lord spoke to me about the nations, 2 beginning with Egypt. This is what he said about the army of King Neco of Egypt, which King Nebuchadnezzar of Babylonia defeated at Carchemish near the Euphrates River in the fourth year that Jehoiakim was king of Judah:
3 “The Egyptian officers shout,
‘Get your shields ready
and march into battle!
4 Harness your horses and mount them!
Fall in line and put on your helmets!
Sharpen your spears!
Put on your armor!’
5 “But what do I see?” asks the Lord.
“They are turning back in terror.
Their soldiers are beaten back;
overcome with fear, they run as fast as they can
and do not look back.
6 Those who run fast cannot get away;
the soldiers cannot escape.
In the north, by the Euphrates,
they stumble and fall.
7 Who is this that rises like the Nile,
like a river flooding its banks?
8 It is Egypt, rising like the Nile,
like a river flooding its banks.
Egypt said, ‘I will rise and cover the world;
I will destroy cities and the people who live there.
9 Command the horses to go
and the chariots to roll!
Send out the soldiers:
men from Ethiopia and Libya, carrying shields,
and skilled archers from Lydia.’”
10 This is the day of the Sovereign Lord Almighty:
today he will take revenge;
today he will punish his enemies.
His sword will eat them until it is full,
and drink their blood until it is satisfied.
Today the Almighty sacrifices his victims
in the north, by the Euphrates.
11 People of Egypt, go to Gilead
and look for medicine!
All your medicine has proved useless;
nothing can heal you.
12 Nations have heard of your shame;
everyone has heard you cry.
One soldier trips over another,
and both of them fall to the ground.
The Coming of Nebuchadnezzar
13 When King Nebuchadnezzar of Babylonia came to attack Egypt, the Lord spoke to me. He said,
14 “Proclaim it in the towns of Egypt,
in Migdol, Memphis, and Tahpanhes:
‘Get ready to defend yourselves;
all you have will be destroyed in war!
15 Why has your mighty god Apis fallen?
The Lord has struck him down!’
16 Your soldiers have stumbled and fallen;
each one says to the other,
‘Hurry! Let's go home to our people
and escape the enemy's sword!’
17 “Give the king of Egypt a new name—
‘Noisy Braggart Who Missed His Chance.’
18 I, the Lord Almighty, am king.
I am the living God.
As Mount Tabor towers above the mountains
and Mount Carmel stands high above the sea,
so will be the strength of the one who attacks you.
19 Get ready to be taken prisoner,
you people of Egypt!
Memphis will be made a desert,
a ruin where no one lives.
20 Egypt is like a splendid cow,
attacked by a stinging fly from the north.
21 Even her hired soldiers
are helpless as calves.
They did not stand and fight;
all of them turned and ran.
The day of their doom had arrived,
the time of their destruction.
22 Egypt runs away, hissing like a snake,
as the enemy's army approaches.
They attack her with axes,
like people cutting down trees
23 and destroying a thick forest.
Their soldiers are too many to count;
they outnumber the locusts.
24 The people of Egypt are put to shame;
they are conquered by the people of the north.
I, the Lord, have spoken.”
25 The Lord Almighty, the God of Israel, says, “I am going to punish Amon, the god of Thebes, together with Egypt and its gods and kings. I am going to take the king of Egypt and all who put their trust in him, 26 and hand them over to those who want to kill them, to King Nebuchadnezzar of Babylonia and his army. But later on, people will live in Egypt again, as they did in times past. I, the Lord, have spoken.
The Lord Will Save His People
27 “My people, do not be afraid,
people of Israel, do not be terrified.
I will rescue you from that faraway land,
from the land where you are prisoners.
You will come back home and live in peace;
you will be secure, and no one will make you afraid.
28 I will come to you and save you.
I will destroy all the nations
where I have scattered you,
but I will not destroy you.
I will not let you go unpunished;
but when I punish you, I will be fair.
I, the Lord, have spoken.”
Пророцтво про Єгипет
1 Слово Господнє, яке було до пророка Єремії про народи.
2 Про Єгипет і про військо фараона Нехо , єгипетського царя, яке стояло біля ріки Євфрат, у Каркеміші, і яке розбив вавилонський цар Навуходоносор, у четвертому році Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії.
3 Приготуйте списи та щити, і вступайте в бій!
4 Сідлайте коней! Сідайте на них, вершники, і в шоломах шикуйтесь у ряди! Нагостріть ваші списи й одягніться в кольчуги!
5 Але що Я бачу? – говорить Господь. – Вони злякались і відступають назад? Їхні лицарі полягли в бою, тому втікають, не оглядаючись. Всі охоплені жахом і панікою …
6 Але вже не втече навіть найшвидший і не врятується найсильніший. На півночі, біля ріки Євфрат, вони спіткнулись і попадали.
7 Хто це здіймається, наче Ріка Ніл, води якої вирують?
8 Це Єгипет, розбурханий, наче Ріка Ніл , води якої вирують. Він говорить: Підіймусь і покрию землю, знищу міста та їхніх мешканців!
9 Тож галопуйте, коні, мчіться, колісниці! Нехай виступають лицарі з Ефіопії та Путу (Лівії ), що озброєні щитами, а також лідійці, з натягнутими в руках луками!
10 Це день мого Владики, Господа Саваота! В день помсти Він відплатить своїм ворогам. Меч Господа пожиратиме! Він насититься і нап’ється їхньої крові, – все це стане жертвоприношенням моєму Владиці, Господу Саваоту, в північному краю біля ріки Євфрат.
11 Піди до Гілеаду й візьми бальзаму, дівчино, дочко Єгипту. Проте надаремно ти примножуєш ліки, – зцілення для твоїх ран немає.
12 Народи почули про ганьбу твою, бо земля сповнилася твоїми зойками, адже, втікаючи , витязь наштовхнувся на іншого витязя, і разом обидва впали!
13 Слово, яке Господь провістив пророку Єремії, про те, що вавилонський цар Навуходоносор нападе і спустошить єгипетський край.
14 Проголосіть у Єгипті, повідомте у Міґдолі й оповістіть у Нофі (Мемфісі ) та в Тахпанхесі! Подайте клич: Вставайте і готуйтеся, оскільки меч пожиратиме усе довкола тебе!
15 Чому полягли твої лицарі? Вони не встояли, бо Сам Господь їх повалив.
16 Як же стало багато тих, котрі спотикаються, падають один на одного й один одному говорять: Вставаймо й повертаймося до нашого народу, на нашу батьківщину, – подалі від згубного меча!
17 А фараонові, єгипетському цареві, дадуть прізвисько: Хвалько, що пропустив догідний час.
18 Як Я живий, – присягається Цар на Ім’я Господь Саваот, – станеться так: як підноситься гора Тавор серед інших гір, як і Кармел знаходиться біля моря, так певно прийде він (Навуходоносор ).
19 Збирай у мішок свої пожитки, мешканко Єгипту, й готуйся до полону, тому що Ноф (Мемфіс ) перетвориться на руїни, – буде зруйнований й залишиться без мешканців.
20 Єгипет – вродлива телиця, але з півночі летить овід.
21 Навіть найманці в його війську подібні до відгодованих телят, але й вони обернулися і всі пустилися навтіки, позаяк не спроможні встояти, адже на них нагрянув день їхнього нещастя, – час відплати.
22 Сичання його (Єгипту ) голосу буде подібне до змії, бо вони (халдеї ) йдуть із військом, виступають проти нього з сокирами, наче дроворуби.
23 Вони вирубають його ліси, – говорить Господь, – хоч вони й не прохідні, адже вони численніші за сарану, – і їх не порахувати.
24 Осоромлена дочка Єгипту й віддана північному народу на поталу.
25 Ось що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Я покараю Амона із Но, фараона і весь Єгипет, його богів та його царів, – фараона й тих, що на нього покладаються.
26 Я віддам їх у руки тих, що зазіхають на їхнє життя, – в руки вавилонського царя Навуходоносора і в руки його слуг, – хоча пізніше Єгипет знову відродиться і буде заселеним, як за давніх часів, – провіщає Господь.
Бог не знищить Ізраїль
27 Ти ж, слуго Мій, Якове, не бійся, і не тривожся, Ізраїлю, тому що Я врятую з далекого краю тебе і твоїх нащадків, – з країн їхньої неволі! Повернеться Яків і житиме спокійно в повній безпеці, бо не стане того, хто завдавав би йому страху.
28 Не бійся, Мій слуго Якове, – говорить Господь, – бо Я з тобою. Адже Я вигублю всі народи, серед яких Я тебе розпорошив, – тебе ж не знищу. Я покараю тебе справедливо, й непокараним тебе не залишу.